Конфлікт як інструмент розвитку організації

5. «Латентний конфлікт» — конфлікт, який має від¬бутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється.

6. «Хибний конфлікт» — у цьому випадку реальних під¬став для конфлікту не існує, об'єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помил¬кове сприймання та розуміння ситуації.

Класифікацію конфліктів на підставі виділення причинно-мотиваційних зв'язків провела Н. Гришина. Вона виділяє типи конфліктів залежно від стосунків, визначених спіль¬ною діяльністю, потреб у спілкуванні та належності до пев¬ної виробничої структури. По-перше, це конфлікти, що є реакцією на перепони щодо досягнення цілей виробничої діяльності (соціальне корисних), по-друге, конфлікти, що виникають як реакція на перепони в досягненні особистих цілей (реалізація особистого потенціалу, прагнення до про¬фесійного зростання, визнання), по-третє, це конфлікти протидії окремих людей соціальним нормам і, нарешті, по-четверте, конфлікти особистісні, зумовлені несумісністю індивідуальних психологічних рис. У цій класифікації врахо¬вується спрямованість комунікацій, що здійснюються під час конфлікту (горизонтальні та вертикальні). Н. Гришина розробила схему типів соціально-психологічних виробничих конфліктів (табл. 13).

Таблиця 2. Типи соціально-психологічних виробничих конфліктів

Тип конфлікту Горизонтальні конфлікти Вертикальні конфлікти «знизу» Вертикальні конфлікти «згори»

1. Перепона досягненню основних ці¬лей спільної трудової ді¬яльності Дії однієї лю¬дини є пере¬поною для ус¬пішної діяль¬ності другої. Організа¬ційний конф¬лікт Керівник не забезпечує можливості для успіш¬ного досяг¬нення цілі діяльності підлеглим Підлеглий не забезпечує ке¬рівникові можливості для здійснен¬ня основної ці¬лі діяльності

2. Перепона досягненню особистих цілей Дія однієї лю¬дини є пере¬поною для досягнення особистих ці¬лей іншою. Організацій¬ний конфлікт Керівник не забезпечує підлеглому можливості для досягнен¬ня його осо¬бистих цілей Підлеглий створює пе¬репони для досягнення керівником його особис¬тих цілей

3. Супереч¬ність дій осо¬бистості со¬ціальним нор¬мам Конфлікт по¬ведінки й норм у групі Суперечність між діяльніс¬тю керівни¬ка, його сти¬лем роботи та очікуван¬нями підлег¬лих Суперечність між діяльніс¬тю підлеглого як носія пев¬ної соці¬альної ролі та очікуваннями керівника

4. Особистісні конфлікти Особистісна несумісність Лідери та ав¬торитети гру¬пи не виправ¬довують очі¬кувань інших її членів Члени групи не виправдо¬вують очіку¬вань лідерів та авторитетівІз функціональної точки зору класифікація конфліктів може будуватися за принципом доцільності-недоцільності. Згід¬но з цим принципом виділяють позитивні (конструктивні) та негативні (деструктивні) конфлікти. Спираючись на ве¬лику кількість соціально-психологічних досліджень, спря¬мованих на пошуки шляхів усунення конфліктів, можна дійти висновку, що конфлікт відіграє лише негативну роль, виконує лише деструктивну функцію. Насправді конфлікт, будучи одним із яскравих проявів протиріччя, сам є внут¬рішньо суперечливим. Він виконує не тільки деструктивну, а й конструктивну функцію. При з'ясуванні ролі конфлікту необхідно виходити з конкретної ситуації. Один і той самий конфлікт може бути деструктивним в одному плані та кон¬структивним в іншому, відігравати негативну роль на одно¬му етапі розвитку й позитивну — на іншому.

Вияви деструктивних функцій конфлікту дуже різні. Особистісний конфлікт породжує стан психологічного диском¬форту, що викликає інші негативні наслідки і може при¬звести до розпаду особистості. На рівні групи конфлікт здат¬ний руйнувати систему комунікацій, взаємозв'язків, послаб¬лювати ціннісно-орієнтаційну єдність групи, знижувати ефективність її функціонування в цілому. Так само дест¬руктивні функції конфлікту виявляють себе й у міжгрупових взаєминах. Деструктивний вплив конфлікту може мати міс¬це на кожному етапі його розвитку: етапі об'єктивної конф¬ліктної ситуації, етапі її усвідомлення, етапі конфліктної поведінки та етапі вирішення конфлікту. Особливо гостро деструктивний вплив конфлікту виявляється на стадії конф¬ліктної поведінки.

Конструктивні вияви конфлікту теж різноманітні. Відо¬мо, що особистісний конфлікт не тільки здатний справляти негативний вплив на особистість, а й може сприяти по¬зитивному розвитку (наприклад, у вигляді почуття невдово¬леності собою). У групових та міжгрупових стосунках конфлікт може запобігати стагнації організації, бути чин¬ником розвитку, вияву нових цілей, норм, ціннісних орієн¬тацій. Конфлікт, особливо на етапі конфліктної поведінки, відіграє пізнавальну функцію, функцію практичної перевір¬ки та корекції тих образів ситуації, що склалися. Виявляючи суперечності, що існують між членами групи, та ліквідуючи їх на стадії розв'язання, конфлікт звільняє групу від руй¬нівних факторів і сприяє її стабілізації. Зовнішній конфлікт може виконувати інтегративну функцію, згуртовуючи групу перед зовнішньою небезпекою.