Головні міжнародні організації

СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Угода про створення Світової організації торгівлі (COT) набрала чинності 1 січня 1995 року. Створення цієї організації було результатом останнього раунду переговорів країн - членів ГАТТ - Уругвайського раунду.

Угода про створення СОТ (Марракешська угода) має чотири додатки.

До першого додатка входять:

- Генеральна угода з тарифів і торгівлі;

- 12 угод, що розвивають і доповнюють різноманітні положення ГАТТ;

- Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС);

- Угода про аспекти прав інтелектуальної власності, що мають відношення до торгівлі;

- цілий ряд договорів, що стосуються специфічних питань, таких як порядок тимчасового призупинення державою - членом СОТ своїх зобов'язань за Угодами Уругвайського раунду, правила тлумачення винятків із принципів ГАТТ/СОТ і т.ін.

До другого додатка входить Розуміння про врегулювання спорів, що виникають із приводу тлумачення і застосування Угод Уругвайського раунду.

Третій додаток - Механізм перегляду торгової політики. Ця угода встановлює процедуру міжнародного контролю за дотриманням Угод Уругвайського раунду.

Четвертий додаток - Багатосторонні торгові договори, участь у яких необов'язкова ("plurilateral agreements").

В рамках ГАТТ/СОТ діє правило про єдність зобов'язань, за яким держави, що бажають стати членами СОТ, повинні приєднатися до всіх угод, на які поширюється це правило.

Правило про єдність зобов'язань поширюється на всі Угоди Уругвайського раунду, за винятком двох угод, що входять у четвертий додаток:

- Угоди про державні закупки;

- Угоди про торгівлю цивільними повітряними суднами.

СОТ створена, в першу чергу, для того, щоб сприяти виконанню цього пакету угод, що разом називають Угодами Уругвайського раунду. Вони містять вимоги, яких мають дотримуватись всі держави - члени СОТ. Суть цих вимог полягає в тому, що:

- держави - члени зобов'язані проводити постійні переговори, націлені на зниження мита;

- держави - члени зобов'язані утримуватися від дискримінації між товарами і торговцями з різних країн. Наприклад, ставка мита має бути однаковою стосовно всіх товарів певного виду;

- СОТ дозволяє державам "захищати" свій внутрішній ринок, але ці обмеження повинні бути тільки у формі тарифів. Це означає, що заборонені такі засоби обмеження імпорту, як:

* занадто складні митні процедури;