Юридичний характер менеджменту. Право і менеджмент

Менеджмент вивчає відносини між людьми. В підприємницькій діяльності вони можуть бути складними і багатосторонніми.

У процесі торгівлі виникає дуже багато таких відносин. Справи, якими займається менеджмент, - передача, транспортування товару, збереження на складі і т.і-н. - мають такий характер, що їх обов'язково потрібно розглядати конкретно, точно, без загальних формулювань.

Майже кожна дія менеджера торкається тих або інших юридичних питань. Тому для менеджменту є обов'язковими дві загальні вимоги юридичного характеру:

1) всі відносини в менеджменті мають бути обумовлені й точно зафіксовані (наприклад, починаючи з того, які права має директор акціонерного товариства);

2) вони повинні бути узгоджені з вимогами чинного законодавства. Таких вимог дуже багато, тому що держави завжди відігравали і відіграють велику роль у розвитку і контролі менеджменту. Менеджер зовнішньоекономічної діяльності повинен погоджувати свої дії з вимогами законодавства двох або більше країн.

Менеджер стикається з найрізноманітнішими юридичними питаннями. Найбільш типовими з них є організаційні аспекти підприємств, у тому числі:

- можливі форми підприємництва;

- умови створення підприємств;

- допустима сфера діяльності підприємства;

- зобов'язання підприємства;

- "внутрішня" діяльність, у тому числі права й обов'язки посадових осіб і власників (засновників, акціонерів);

- "зовнішня" діяльність, у тому числі укладання угод і т.ін.

Серед дій, що необхідно здійснювати менеджеру (директору і т.ін.) "зовні", можна назвати:

- купівлю-продаж;

- вибір представників і делегування їм повноважень (доручень) або укладання з ними договорів (агентських, дистриб'юторських і т.ін.);

- виконання договорів;

- вирішення фінансових питань (платежі, товаросупровідні документи, одержання і виплата кредитів, застава).

Коли менеджер вирішує всі ці питання в межах країни (платіж іде у вітчизняний банк на рахунок місцевої фірми, дистриб'ютор - місцева фірма, під час перевезення товару не потрібно перетинати кордон), - неминучі труднощі й проблеми. Дуже важливо, щоб усі можливі проблеми були заздалегідь вирішені юридично, тобто за згодою сторін, і (або) у законодавстві. Там, де існують торговельні звичаї, бажано, щоб ніхто не сумнівався в їхньому існуванні. Але ж все це відбувається в одній правовій системі. У контрагентів не виникне спору про те, яке право застосовувати до угоди. Вони належать до однієї правової культури, тому при переговорах у них, скоріше за все, не виникне непорозумінь.

Якщо мова йде про угоду міжнародну (наприклад, з іноземним підприємством), ситуація ще складніша.

Розбіжності в правових системах різних країн додають труднощів.