Ефективність інформаційних систем і мереж та перспективи їхнього розвитку

Ефективність інформаційних систем та основні напрями вдосконалення форм і методів управління.

Застосування сучасної електронної обчислювальної та інформаційної техніки в економічних процесах, і особливо в управлінні, значно поліпшує форми і методи, надійність і ефективність управління в цілому. Особливо велику користь приносять комплекси ПЕОМ, об’єднані мережею, при функціонуванні інформаційних систем в організаціях і установах.

Якість різних інформаційних систем визначається їхньою надійністю та ефективністю. Основні положення та визначення про це наведено в ГОСТ 24.701-86. «Надежность АСУ», ГОСТ 24.702-86. «Эффективность АСУ».

Надійність — це спроможність системи зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність системи виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах експлуатації. Надійність інформаційної системи має властивості безвідмовності, ремонтопридатності, а часом і довговічності.

Рівень надійності залежить від таких факторів:

складу та рівня надійності технічних засобів, їх взаємодії та надійної структури;

складу та рівня надійності програмних засобів, їх можливостей і взаємозв’язку в структурі програмного забезпечення інформаційної системи;

раціонального розподілу задач, які розв’язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом, що обслуговує цю систему;

рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;

режимів, параметрів та організаційних форм експлуатації комплексу технічних засобів;

ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);

ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;

реальних умов функціонування інформаційної системи.

Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням одержаних результатів від функціонування цієї системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для створення, дії та розвитку цієї системи.

Ефективність таких систем у грошовому вираженні визначається у вигляді трьох основних показників:

річного економічного ефекту;

розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат, які пішли на розробку і впровадження системи;

терміну окупності капітальних затрат, які пішли на розробку та впровадження системи.

Ефективність системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, як системи з інтелектуальною спрямованістю, визначається не лише в грошовому вираженні, як зазначено вище. Її ефективність збільшується ще й за рахунок піднесення якості управління, яка може визначатися відповідним коефіцієнтом.

Коефіцієнт підвищення якості управління — це умовна величина, що визначається показником поліпшення якості управління порівняно з тим, що було до впровадження нової інформаційної системи, і визначається через показники зменшення часу, який витрачався на збирання інформації, її обробку та доставку користувачам, а також на аналіз і вироблення управлінських рішень. Ідеться про те, що рівень компетентності та інші аналогічні фактори у менеджерів як до, так і після впровадження цієї системи були незмінні. Крім того, функціонування такої системи на об’єкті управління створює реальні умови для вдосконалення форм і методів управління.