Визначення управлінського впливу на ефективність функціонування авіакомпаній

Транспорт — важлива галузь кожної держави. Обсяг транспортних послуг багато в чому залежить від стану економіки країни, а сам транспорт часто стимулює підвищення рівня активності економіки. Особливе місце серед різних видів транспорту посідає авіаційний транспорт.

Розвиток ринкових відносин в Україні спричинив руйнування галузевої системи управління повітряним транспортом. Цей процес був необхідний і закономірний, проте первинний ефект виявився різко негативним — зросла кількість аварійних ситуацій, їх тяжкість, зменшилися обсяги перевезень і випуск парку повітряних суден тощо. Значною мірою це було обумовлено тим, що замість наявної системи галузевого управління авіаційним транспортом не було створено еквівалентної системи управління і регулювання транспортної діяльності, адаптованої до умов ринкового господарювання.

На сучасному етапі становлення економіки в нашій країні змінилися взаємостосунки авіатранспортних підприємств з державою. Підприємства змушенні виживати в умовах високої конкуренції з боку інших видів транспорту і успішніших авіакомпаній, самостійно вирішувати поточні завдання виробництва польотів і продажу авіаперевезень без значної фінансової підтримки держави. Вони прагнуть знайти вихід із такого становища, зменшуючи свої витрати і не знижуючи якості пропонованих послуг. У цих умовах щоразу актуальнішим стає ефективне використання ресурсів підприємства. Упродовж тривалого часу поняття ефективності дуже важливе і в економічній теорії, і в практичній діяльності підприємств. Проблема вдосконалення системи управління підприємством з метою підвищення ефективності, основного критерію якості управління ресурсним потенціалом, який є в розпорядженні підприємства, за своїм змістом дуже складна. В ній сконцентровано всі соціальні й економічні проблеми розвитку підприємства: наявність та доступ до ресурсів, економічна рівновага, оптимальність відтворення, рівень життя робітників, професіоналізм керівництва, використання в діяльності підприємства маркетингових підходів та ін.

У світовій теорії та практиці не існує єдиних підходів, універсальних форм вдосконалення управління і організації роботи підприємств з урахуванням соціального аспекту, визначенням системи показників оцінювання ефективності діяльності, методів планування та прогнозування процесу підвищення ефективності управління підприємством. Ці питання вивчали такі вчені-економісти: Т. Пітерс, Р. Уотерман, В. Кнорринг, Е. Січ, В. Василенко, В. Співак, Ф. Котлер та ін. Однак критичний огляд наукових робіт свідчить, що низка теоретичних та методичних питань невирішені. Це стосується вивчення ефективності як критерію якості управління підприємством.

Велике значення для забезпечення безперебійного виробничого процесу на підприємстві має не тільки наявність тих чи інших видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних), а й їх розподіл за рівнями організаційної структури управління. Стійкість виробництва, яку визначають за тривалістю ліквідації збоїв, залежить від кількості ресурсів, наявних на кожному рівні. Володіння правом розпоряджатися певними ресурсами визначає міру централізації управління на підприємстві. Питання централізації або децентралізації управління пов'язане з проблемою розподілу влади [1]. Необхідний розумний розподіл завдань за ієрархічними рівнями системи управління. Цей розподіл залежить від права керівників того чи іншого рівня розпоряджатися необхідними ресурсами, ухвалювати рішення для конкретної проблеми. Вибір доцільного ступеня централізації управління — завдання оптимізаційне. Воно сприяє поліпшенню соціально-економічних показників підприємства. Постає проблема підвищення економічності і підтримки стабільного становища авіакомпанії на ринку авіатранспортних послуг.

Для вирішення зазначених питань важливо дослідити підходи до формування і функціонування органів управління та поняття соціально-економічної ефективності авіапідприємства як критерію якості управління його діяльністю.

Рішення проблеми передбачає:

• дослідити способи організації перевезень і управління сервісним обслуговуванням пасажирів на повітряному транспорті;

• вивчити і вдосконалити основні етапи підготовки польотів і технології обслуговування пасажирів на повітряному транспорті;

• провести аналіз основних критеріїв якості обслуговування пасажирів на повітряному транспорті;

• визначити стратегічні цілі управління розвитком пасажирських авіаперевезень;

• проаналізувати економічну діяльність і досліджувати вплив її результатів на управління пасажирськими авіаперевезеннями;