“Поняття електроенергетичної системи”

На порядок денний виходить проблема поновлення проектної схеми роботи основної електричної мережі на міждержавних зв'язках 220-750 кВ з енергосистемами країн, що входять до складу енергооб'єднання CENTREL. Підключення так званого "Острова Бурштинської ТЕС" на паралельну роботу з енергооб'єднанням CENTREL/UCTE з 1 липня поточного року є першим успішним кроком у цьому напрямку.

В цілому НЕК "Укренерго" успішно виконує покладені на неї функції, і можна з впевненістю говорити, що Національна енергетична компанія "Укренерго" була й буде надалі виступати гарантом забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС, а також енергетичної безпеки України.

Нинішню ситуацію в електроенергетиці можна визначити як критичну. Криза, яку переживає наша економіка, спричинила труднощі і в енергетиці. Найболючіші проблеми — економічні, зокрема проблеми неплатежів, спотворення платіжної системи. У тарифах на оплату енергії та енергоресурсів не передбачені кошти не тільки на розвиток, а й на просте відтворення і навіть утримання енергетичного господарства. Сама структура тарифів не відповідає загальноприйнятій у розвинених країнах.Великого ступеня досягли моральна застарілість та фізична зношеність обладнання: на кінець 1998 р. 95,2 % енергоблоків ТЕС відпрацювали свій розрахунковий ресурс (100 тис. годин), у тому числі 72,1 % перевищили граничний ресурс (170 тис. годин), а 53,8 % енергоблоків (більше половини!) перебувають в експлуатації понад 200 тис. годин (це перевищує визнану в світовій практиці межу фізичного зношення і морального старіння).

Якщо і надалі не вживати заходів для порятунку нашої енергосистеми, процес її деградації і поступового знищення стрімко розвиватиметься. Розрахунки показують, що вже у 2005 р. дефіцит генеруючих потужностей в енергосистемі України становитиме 7—10 млн. кВт, у 2010 р. у ній працюватимуть в основному лише АЕС та ГЕС. А починаючи з 2020 р. практично всю електроенергію Україна змушена буде імпортувати, що, безперечно, означатиме повну втрату нашого державного суверенітету (див. таблицю).

Динамiка змiн наявних робочих потужностей та їх дефiциту в енергосистемi України за вiдсутностi коштiв на її модернiзацiю (млн. кВт).

Ланка енергосистеми2005 р.2010 р.2020 р.2030 р.

АЕС (термiн експлуатацiї - 30 р.)10,810,810

ТЕС671—200

ТЕЦ3—41—200

ГЕС-ГАЕС4,74,74,74,7

Наявна потужнiсть24,0—30,817,5—22,55,74,7

Необхiдна робоча потужнiсть з урахуванням резерву33—3737—4555—6070—75

Дефiцит робочої потужностi7-1018,5-22,550-5565-70

ПЕК тривалий час забезпечував практично неоплачувані енергоносії для інших галузей, у тому числі експортноспроможних. Маючи «подаровані» енергоносії, ці галузі могли конкурувати на світових ринках. Фактично експортний потенціал країни багато в чому забезпечується продукцією ПЕК.

Принциповою особливістю паливно-енергетичного комплексу України є те, що він був сформований як складова частина загальносоюзного і тому не відповідає вимогам енергетики незалежної держави. Навіть за відсутності економічних кризових явищ він, як і все енергетичне господарство нашої країни, потребує докорінної перебудови.

Передусім це стосується структури генеруючих потужностей. Через відсутність не тільки палива, а й необхідних обсягів маневрових та пікових потужностей електроенергетична система не здатна забезпечити оптимальний графік навантажень, необхідну частоту, рівні напруги і врешті-решт — паралельну роботу з енергосистемами Росії та Західної Європи. Внаслідок цього та деяких інших причин практично припинився експорт електроенергії — важливого джерела надходжень на реконструкцію і модернізацію ПЕК та в державний бюджет.