Управлінські аспекти формування моделі інноваційного розвитку АПК

Однією з причин кризового стану агропромислового комплексу України є неефективна й недосконала система менеджменту на всіх рівнях управлінської вертикалі. Дедалі більша кількість науковців і практиків погоджується з тим, що здійснення реформи управління є першочерговим завданням у контексті вимог, які формуються на даному етапі розвитку ринкової економіки. Однією з таких вимог є необхідність впровадження нових підходів до стратегії управління інноваційною діяльністю в АПК, бо саме за рахунок інноваційних перетворень регіональні АПК можуть мати конкурентні переваги на світових агропродовольчих ринках.

Нині практично не розроблена методологічна база й відсутні дієві механізми управління інноваційними процесами на рівні регіональних АПК. У зв'язку з вищезазначеним загальну проблему, що розглядається нами, можна сформулювати як пошук комплексних методологічних підходів до створення моделі управління інноваційною діяльністю в аграрному секторі на регіональному рівні. Виходячи з цього, головні завдання можна окреслити як: визначення умов і завдань системи управління інноваційними перетвореннями на рівні регіону та обґрунтування пропозицій щодо її формування.

Управління інноваційною діяльністю на рівні АПК — багаторівнева система управління інноваційними процесами, прийняття управлінських рішень, які націлені на створення конкурентоспроможної продукції в галузях АПК, досягнення ефективних результатів інноваційної діяльності та реалізація інноваційних стратегій. Структурними ланками інноваційного управління є: стратегія, розробка та здійснення єдиної інноваційної політики, кадрового забезпечення інноваційних процесів, розробка програми інноваційної діяльності, забезпечення інноваційних проектів ресурсами (у тому числі фінансовими й інформаційними), відбір та впровадження інноваційних проектів, створення інноваційної інфраструктури, моніторинг інноваційної діяльності тощо [1].

Пошук підходів до управління інноваційною діяльністю в АПК регіону повинні бути пов'язані в першу чергу з розробкою інноваційної стратегії АПК і створенням так званого ресурсного блоку інноваційного розвитку. Інноваційні стратегії повинні бути відображені в програмі інноваційного розвитку АПК регіону, яка є складовою довгострокової Програми розвитку регіонального АПК. Зазначена програма повинна містити також відповідні механізми управління (координування, регулювання) реалізацією інноваційних стратегій АПК регіону.

Створення ресурсного блоку інноваційного розвитку АПК повинно сприяти розв'язанню проблем фінансового, матеріального і кадрового забезпечення. Важливу роль у ресурсному забезпеченні інноваційних процесів відіграє фінансовий аспект. Фінансове забезпечення інноваційних перетворень можливо за рахунок наступних джерел: створення пайового інноваційного фонду АПК за участю як державних коштів, так і внесків приватних підприємств; виділення певного щорічного процента коштів із дохідної частини бюджету регіонального рівня; проведення інноваційного конкурсу (тендера) на розбудову інноваційної інфраструктури, фінансування якого в разі виграшу може здійснюватися з державного бюджету на основі повернення; залучення інвестицій в інноваційну інфраструктуру АПК регіону, яке супроводжується податковими пільгами, що повинні бути досить привабливими для виникнення бажання вкласти капітал в інноваційну інфраструктуру АПК регіону; коштів, які вивільняються за рахунок розробки заходів, спрямованих на зниження інноваційних ризиків; активізації залучення інвестиційного капіталу під ґарантії регіональних органів влади [2].

Актуальним завданням у створенні механізмів управління інноваційною діяльністю на рівні регіонального АПК є координування процесу розробки системи підтримки інноваційної діяльності, складовими якої є об'єкти інфраструктури підтримки інноваційної діяльності в регіоні. В інноваційній інфраструктурі не виключено також утворення науково-технічних альянсів, консорціумів, спільних інноваційних підприємств (у тому числі й міжнародних), бізнес-інкубаторів, кластерних структур, агропромислових наукових парків і т. ін.Дуже важливим питанням у формуванні механізмів управління інноваційною діяльністю на рівні регіонального АПК є визначення суб'єктів (ланок) управління й обґрунтування їхніх функцій. На першому етапі створення системи інноваційного управління це можуть бути два управлінських блоки: управління на рівні регіонального АПК і локальні системи управління інноваціями на рівні підприємств, організацій, об'єднань тощо. До першого блоку можна віднести створення на рівні АПК регіону відділу інноваційних перетворень при Головному управлінні сільського господарства та продовольства. Головними завданнями цієї управлінської структури можуть бути: формування інноваційної політики та інноваційних стратегій в АПК регіону; сприяння створенню інфраструктури інноваційної діяльності та інформаційного забезпечення інновацій; вивчення інноваційного середовища й інноваційного клімату в АПК регіону; здійснення моніторингу інноваційних процесів; розробка Програм інноваційної діяльності в регіональному АПК; сприяння формуванню механізмів розвитку й управління інноваціями; оцінка важливих для регіону інноваційних проектів і сприяння пошуку інвесторів, які побажають взяти участь у реалізації проектів; визначення пріоритетів інноваційної діяльності та координування розповсюдження знань щодо інновацій в АПК. При прийнятті управлінських рішень на регіональному рівні доцільними є консультації з регіональною спілкою сільгосптоваровиробників та обласною асоціацією фермерських господарств, а також врахування рекомендацій щодо процесів інноваційних перетворень, які розробляються на рівні відповідних департаментів Мінагрополітики. До другого блоку управління інноваційною діяльністю (на рівні локальних систем) доцільно віднести функції управління інноваційними процесами на підприємствах (організаціях, об'єднаннях тощо), створення відділів з інноваційної діяльності у великих підприємствах АПК та введення посад спеціалістів з інноваційних перетворень у середніх і малих підприємствах. Важливими завданнями управління на цьому етапі є: сприяння розробці інноваційних програм і проектів господарюючим суб’єктом, управління ризиками в інноваційній діяльності, сприяння здійсненню реінжинірингових процесів, використання методів програмно-цільового управління, здійснення SWOT — аналізу, організаційно-фінансове забезпечення реалізації інноваційних програм і проектів, визначення ефективності інноваційних процесів тощо.