Освіта як сигнал про продуктивність праці
Якби фірми могли ідентифікувати людей за їхньою продуктивністю праці, вони б запропонували кожному з них зарплату, яка дорівнювала б їхній граничній продуктивності праці. Тоді групі І було б виплачено 10 тис. доларів за рік, а групі II — 20 тис. дол. Але якщо фірми не можуть ідентифікувати робітників за їхньою продуктивністю праці перед наймом, вони платитимуть річну зарплату, яка дорівнює середній продуктивності праці (тобто 15 тис. дол. за рік). Тоді робітники групи І отримають більше (15 тис. замість 10 тис. дол.) за рахунок представників групи II (замість 20 тис. — 15 тис. дол.).
Тепер розглянемо, як можна використати сигнали про освіту. Припустимо, що всі показники рівня освіти (отриманий ступінь, середній випускний бал і т. ін.) представлені за допомогою єдиного індексу, який відображає кількість років навчання у вищій школі. Будь-яка освіта передбачає витрати, які тим більші, чим освітній рівень у вищий. Ці витрати включають плату за навчання, вартість книг, нестриману зарплату і оцінку відповідного психічного навантаження. Важливим є те, що витрати на освіту вищі у низькопродуктивної групи, ніж у високопродуктивної. Це може відбуватися з двох причин. По-перше, робітники з низькою продуктивністю праці можуть бути просто менш старанними. По-друге, вони, можливо, досягають менших успіхів у обраних ними програмах навчання. Зокрема, припустимо, що для групи І витрати на отримання освітнього рівня складають
а для групи II
Конкретне значення рівня у* фірми вибирають довільно, але для того щоб це правило прийняття рішень забезпечило рівновагу, фірми повинні чітко ідентифікувати робітників, інакше вони прагнутимуть змінити це правило. Чи буде це правило діяти?
Щоб відповісти на це запитання, необхідно визначити, яку освіту представники кожної групи отримають за умови, що фірми користуються таким правилом прийняття рішень. Для цього треба згадати, що освіта допомагає отримати більш високооплачувану роботу. Додаткова вигода від освіти В(у) є приростом заробітної плати, який пов'язаний з кожним рівнем освіти так, як це зображено на рис. 12.
Відмітимо, що В(у) споконвічне дорівнює нулю, що відповідає 100 тис. дол. за 10 років праці, які пропонуються робітникові, котрий має середній рівень освіти. Але якщо його рівень досягне у* і вище, то В(у) зросте на 100 тис. дол. і загальний дохід уже складатиме 200 тис. дол.
Яку ж освіту слід отримати робітникові?
Очевидно, що вибір лежить між у = 0 і у*. Справа в тому, що будь-який рівень освіти, менший за у*, приносить однаковий дохід — 100 тис. дол. і не дає додаткового доходу, так що немає сенсу отримувати рівень освіти вищий за у*, тому що величина у* є достатньою для одержувача вищого доходу у 200 тис. дол. (додаткового доходу 100 тис. дол.).
Обираючи рівень освіти, люди порівнюють вигоди від нього (підвищену оплату праці) з витратами.
Представники кожної із груп можуть приймати рішення за такою схемою: отримання рівня освіти у*, якщо вигода (тобто збільшення зарплати) не нижча вартості освіти. Для обох груп вигода (збільшення зарплати) складає 100 тис. дол. Витрати, втім, для них різні. У групі І вони дорівнюють 40 тис. дол. у*, тоді як у групі II — всього 20 тис. дол. у*. Тому представники групи І відмовляться від освіти, якщо 100 000 < 40 000 у*, або у* > 2,5, а представники групи II отримають рівень освіти у*, якщо 100 000 > 20 000 у*, або у* < 5.
Ці результати виявляють рівновагу, тому що 2,5 < у* < 5.
Припустимо, наприклад, що у* = 4,0, як на рис. 12 б. При цьому представники групи І вирішать, що освіту одержувати не варто, тоді як представники групи II вважатимуть освіту вигідним придбанням і доведуть його до рівня у = 4,0. Таким чином, проводячи опитування серед претендентів, які не закінчували коледж, фірма справедливо вважає, що у них низька продуктивність праці, а тому пропонує їм зарплату в 10 тис. дол. Точно так само опитуючи кандидатів з освітою, отриманою в коледжі, фірма вважає їх високопродуктивними і призначає їм зарплату в 20 тис. дол.
Спостерігається рівновага: високопродуктивні робітники прагнуть закінчити коледж, щоб подати сигнал про свою продуктивність, а фірми, отримуючи цей сигнал, призначають їм більш високу зарплату.Ця проста і досить стилізована модель ілюструє важливий момент: освіта може бути важливим сигналом, що надає можливість фірмам ранжувати робітників за їхньою продуктивністю. Високопродуктивні робітники бажатимуть закінчити коледж, навіть якщо це не підвищить їхню продуктивність.