Прогнозування продуктивності праці з використанням методу міжгалузевого балансу праці

Зміни, що відбуваються у всіх ланках економіки, викликають необхідність удосконалення структури суспільного виробництва під впливом потреб ринку і встановлення раціональних міжгалузевих пропорцій поділу суспільної праці на виробництво і розподіл продукції. Сформований високий рівень концентрації і спеціалізації суспільного виробництва визначив тісний взаємозв'язок галузей матеріального виробництва. У цих умовах для встановлення найбільш раціональних пропорцій суспільної праці потрібен глибокий аналіз міжгалузевих зв'язків. Для вирішення цього завдання здебільшого використовується метод міжгалузевого балансу праці (МГБ), який дає можливість якнайповніше і всебічно виявити взаємозв'язки між галузями, визначити затрати живої та уречевленої праці і прогнозувати міжгалузеві пропорції сукупних суспільних затрат.

Міжгалузевий баланс затрат праці складається у вигляді економічної таблиці, в якій взаємозв'язки у процесі відтворення суспільного продукту характеризуються затратами праці (кількістю середньорічних працівників).

Міжгалузевий баланс праці дає змогу прямо і всебічно аналізувати і встановлювати пропорції у взаємозв'язках галузей відносно затрат живої та уречевленої праці. Крім того, він служить основою для розрахунку суспільне необхідних затрат праці на виробництво продукції.

Міжгалузевий баланс праці в математичному виразі представлений таблицею міжгалузевих зв'язків народного господарства (табл. 5)*. Тут під номерами 1, 2, ..., η по стовпцях і рядках розташовані однойменні галузі матеріального виробництва. Сукупні затрати праці і-ї галузі на виробництво продукції для /-Ї галузі позначаються Ζ у (г — номер галузі, що виробляє продукцію, j — номер галузі, що споживає продукцію).

Кількісні відношення економічних зв'язків між галузями виробництва виражаються по рядках системою лінійних рівнянь:

де Zj — сукупні затрати праці і-ї галузі-виробника (г = 1, 2, ..., й); і — номер галузі матеріального виробництва по рядках МГБ; j — номер галузі матеріального виробництва по стовпцях МГБ; Zy — сукупні затрати праці і-ї галузі на виробництво продукції, що споживається в /-й галузі; at — сукупні затрати праці і-ї галузі на виробництво продукції, що витрачена на невиробниче споживання; mt — сукупні затрати праці і-ї галузі на накопичення.

Ця система рівнянь відбиває розподіл сукупних затрат праці для кожної галузі, тому її можна назвати системою рівнянь використання сукупної праці в народному господарстві.

Кількісні співвідношення економічних зв'язків між галузями матеріального виробництва в МГБ можна представити також системою лінійних рівнянь затрат сукупної праці в народному господарстві.

Обидві системи рівнянь в сукупності відбивають в МГБ процес розширення відтворення: процес кругообігу сукупного суспільного продукту, що виражений в сукупних затратах праці (живої та уречевленої), в галузях матеріального виробництва.

Оскільки в МГБ підсумки по однойменних галузях, що записані в рядках і стовпцях, однакові і дорівнюють сумі сукупних затрат праці, то мають місце рівності:

1) для окремих галузей матеріального виробництва:

2) для матеріального виробництва загалом:

Прямі та безпосередні виробничі зв'язки між галузями матеріального виробництва в МГБ можна виразити через коефіцієнти сукупних затрат праці однієї галузі на виробництво продукції для іншої галузі:

1) коефіцієнт затрат праці галузі на виробництво одиниці продукції галузі:

2) коефіцієнт розподілу затрат праці галузі:

Дані першого квадранта МГБ дають змогу проаналізувати міжгалузеві та внутрішньогалузеві (у великих галузях — усередині основних народногосподарських комплексів) пропорції праці. За даними МГБ можна також визначити трудомісткість кожної галузі і комплексів матеріального виробництва.