Як стати сучасним менеджером

КОНТРОЛЮВАННЯ — процес порівняння фактичних результатів діяльності з плановими показниками та вироблення і застосування (у випадку необхідності) коректуючих заходів з метою досягнення встановлених цілей.

Виконання цієї функції необхідне для впевненості в тому, що інші функції менеджменту також виконані результативно та ефективно.

Звичайний порядок виконання менеджерських функцій визначається встановленою вище послідовністю їх розгляду. Однак, це не означає, що можлива тільки така послідовність. Всі ці функції можуть виконуватись в любому порядку та напрямку.

У читача з необхідністю виникне запитання про те, чим відрізняється сучасний менеджер від традиційного поняття керівника?

Еволюція ролі менеджерів на протязі багатьох десятків років відбувалася в напрямку від типу всевладного і автократичного керівника, який був посередником між власником організації та працівниками-виконавцями, до посередника — учасника як системи менеджменту, так і групи виконавців неменеджерського рівня. Таким чином, менеджер перебуває в позиції, яка робить його приналежним до обох підсистем організації — управлінської та виконавчої.

В сьогоднішній ролі менеджер скоріше представляє систему менеджменту у її відносинах з підлеглими шляхом передачі рішень, вироблених на вищих рівнях управління, але має також право (і .обов'язок) формувати рекомендації Для цих рівнів менеджменту.

Ще раз підкреслимо, якщо раніше менеджер був "сам собі закон" і мав повну свободу дій в питаннях найму та звільнення робітників виключно на основі своїх власних симпатій та антипатій, міг визначати робоче навантаження, встановлювати стандарти якості, кількості, графік роботи і т. п., то сьогоднішній менеджер позбавлений таких "диктаторських" можливостей.

Частково його обов'язки були передані в інші структурні новоутворення (продовження процесу розподілу праці), такі як підрозділи по роботі з персоналом. Посади, які вимагали спеціальних фахових знань, займалися фахівцями, з'являлися закони, спрямовані на захист працівників і т. п.

Таким чином, менеджери опинилися в новій ситуації, для якої характерне скорочення владних повноважень та зміна наголосу на відповідальності. В сьогоднішній ситуації менеджер це скоріше опікун своїх підлеглих, який допомагає їм в плануванні, удосконаленні організації роботи, роз'ясненні її необхідності та переконанні в правильності.

Найбільш правдиво позицію сучасного менеджера можна розкрити через роз'яснення його взаємозв'язків з підлеглими, колегами та начальниками, з робочими групами всередині самої організації.

Існує три основних види взаємовідносин, які вимагають від менеджера використання різних поведінкових підходів, а саме:

— особисті взаємовідносини;

— внутрішньоорганізаційні взаємовідносини;

— зовнішньоорганізаційні відносини.

Особисті взаємовідносини. Раніше вважали, що менеджери (так само, як і інші члени організації) залишають свої особисті проблеми перед порогом своєї організації. Однак зараз ця хибка думка відкинута. Люди приходять на свої робочі місця разом з своїми турботами та радощами. Тому внутрішній світ менеджера, його стосунки в сім'ї, стосунки з друзями та знайомими мають значний вплив на рівень виконання ним своїх обов'язків. Розвиваючи цю тему, можна прийти до висновку, що ці ж чинники будуть мати також значний вплив на формування його стосунків з іншими людьми як всередині організації, так і в її зовнішньому оточенні.Внутрішньо-організаційні взаємовідносини. В своїй організації менеджери постійно перебувають під постійним тиском різноманітного і дуже часто конфліктонебезпечного спілкування. Основні напрямки такого спілкування наступні:

— від зверхника до підлеглого;