Інноваційний менеджмент у ринковій системі
3. Наукові підходи до інноваційного менеджменту
Ефективність менеджменту визначається насамперед обґрунтованістю методології рішення проблем. Без гарної теорії практика сліпа. Однак у даний час до менеджменту застосовуються тільки деякі наукові підходи: системний, поведінковий, адміністративний, маркетинговий і ін. Не застосовуються відтворювальний, нормативний, функціональний підходи.
Аналіз теорії і практики економічного управління різними об'єктами дозволив установити необхідність застосування до інноваційного менеджменту 14 наукових підходів. Кожен підхід чи відбиває характеризує тільки один з аспектів менеджменту. Вони не є синонімами, не дублюють один одного. Нижче приведене короткий зміст наукових підходів до менеджменту.
Системний підхід - методологія дослідження об'єктів як систем. Система складається з двох складових: 1) зовнішнє оточення, що включає в себе вхід, вихід системи, зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок; 2) внутрішня структура - сукупність взаємозалежних компонентів, що забезпечують процес впливу суб'єкта управління на об'єкт, переробку входу у вихід для досягнення цілей системи. Внутрішня структура соціально-економічної системи складається з підсистем наукового супроводу, цільовий, що забезпечує, керованої і керує підсистем.
Структурний підхід
В економіці структурний підхід виявляється у вивченні структури яких-небудь витрат, результатів, балансу і т.п., коли сукупні чи витрати результати по об'єкті приймають за 100% (чи за одиницю) і це ціле поділяють на компоненти. Цей аспект структурного підходу широко відомий в економіці.
У керуванні структурний підхід менш відомий. Частіше менеджери оперують крайніми альтернативними судженнями «чи». Наприклад, «замість адміністративних методів управління в умовах командно-адміністративної системи стали застосовуватися економічні методи», «замість авторитарного до нас направили ліберального керівника».
Подібні судження занадто категоричні, враховують тільки крайні точки зору, а в житті такі випадки бувають дуже рідко. Вірніше говорити про пріоритети, значимість одного фактора (методу, показника і т.п.) перед іншими в їхнє сукупності, про співвідношення факторів.
Приклад 1. Замість попереднього вираження про перехід від адміністративних методів до економічного вірніше затверджувати про встановлення раціонального співвідношення різних методів управління: «В умовах ринкових відносин співвідношення методів примуса, спонукання і переконання повинне бути приблизно 4:4:2». Цим співвідношенням ми відзначаємо важливість застосування одночасно всіх методів управління, з деяким пріоритетом методів примуса і методів спонукання (стимулювання).
Приклад 2. Співвідношення стратегічних, тактичних і оперативних задач у структурі робочого дня менеджера вищої ланки рекомендується приймати рівним: 6:2:2, а в структурі менеджера нижчої ланки: 1:2:7, тобто керівник повинний більше займатися формуванням стратегій, а майстер — їх виконанням.
Стосовно до менеджменту структурний підхід не адаптований, видимо, через його складність, тому що приходиться розглядати всі явища в сукупності як систему.
Приклад 3. Значимість факторів (показників) досягнення конкурентноздатності товару — якості, ціни, витрат у споживача, якості сервісу — повинна бути приблизно наступної: 4:3:2:1, тобто в розподілі фінансових ресурсів при формуванні стратегій пріоритет повинний бути відданий забезпеченню якості товарів.
Таким чином, структурний підхід до проблем менеджменту — це визначення значимості пріоритетів серед факторів, методів, принципів і інших інструментів менеджменту в їхнє сукупності з метою встановлення раціонального співвідношення (структури) і підвищення обґрунтованості розподілу ресурсів.
Маркетинговий підхідМаркетинговий підхід передбачає орієнтацію керуючої підсистеми системи менеджменту при рішенні будь-яких задач на споживача. Наприклад, вибір стратегії фірми повинний здійснюватися на основі аналізу існуючих і прогнозування майбутніх стратегічних потреб у даному виді чи товару послуг, стратегічної сегментації ринку, прогнозуванні життєвих циклів майбутніх товарів, аналізі конкурентноздатності своїх товарів і товарів конкурентів, прогнозуванні їхніх конкурентних переваг, прогнозуванні механізму чинності закону конкуренції. Виконання перерахованих функцій стратегічного маркетингу є наисложнейшей проблемою стратегічного менеджменту. Маркетинговий підхід варто застосовувати при рішенні будь-якої задачі в будь-якому підрозділі фірми.