Інноваційний менеджмент у ринковій системі господарювання

1. Поняття інноваційної діяльності та інноваційного менеджменту

Інноваційний менеджмент – сукупність принципів, методів і форм управління інноваційними процесами, інноваційною діяльністю, зайнятими цією діяльністю організаційними структурами і їхнім персоналом.

Для нього, як і для будь-якої іншої області менеджменту, характерні:

• постановка мети і вибір стратегії

• чотири цикли.

1. Планування: складання плану реалізації стратегії.

2. Визначення умов і організації: визначення потреби вресурсах для реалізації різних фаз інноваційного циклу, постановка задач перед співробітниками, організація роботи.

3. Виконання: здійснення досліджень і розробок, реалізація плану.

4. Управління: контроль і аналіз, коректування дій, нагромадження досвіду. Оцінка ефективності інноваційних проектів; інноваційних управлінських рішень; застосування нововведень.

Організаційні структури інноваційного менеджменту - організації, що займаються інноваційною діяльністю, науковими дослідженнями і розробками.

Інновація - це кінцевий результат впровадження нововведення з метою поліпшення об'єкта управління й одержання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного чи іншого виду ефекту. Нововведення - оформлений результат фундаментальних і прикладних досліджень, чи розробок експериментальних робіт у якій-небудь сфері діяльності по підвищенню її ефективності. Нововведення можуть оформлятися у вигляді: відкриттів; винаходів; патентів; товарних знаків; раціоналізаторських пропозицій; документації на новий чи удосконалений процес; організаційної, виробничої чи іншої структури; ноу-хау; понять; наукових підходів чи принципів; документа (стандарту, рекомендацій, методики, інструкції і т.п.); результатів наукових, маркетингових чи інших видів досліджень. Вкладення інвестицій у розробку нововведення - половина справи. Головне - впровадити нововведення, перетворити нововведення у форму інновації, тобто завершити інноваційну діяльність і одержати позитивний результат. Потім продовжити дифузію (широке поширення) інновації.

Процес по стратегічному маркетингу, НІОКР, організаційно-технологічній підготовці виробництва, виробництву й оформленню нововведень, їхньому впровадженню (чи перетворенню в інновацію) і поширенню в інші сфери (дифузія) називається інноваційною діяльністю.

Структурними джерелами економічного розвитку суспільства є: фактори виробництва (природні ресурси, виробничі фонди, трудові ресурси); інвестиції; інноваційна діяльність. У структурі джерел економічного розвитку промислово розвинутих країн пріоритет віддається інноваційної діяльності, а в країнах, що розвиваються - факторам виробництва. Розвиток на основі активізації інноваційної діяльності повинне здійснюватися в області базових наукомістких галузей народного господарства, що забезпечують підвищення якості об'єктів і ресурсозбереження по стадіях їхнього життєвого циклу. У сьогодення ж час ефективність використання ресурсів в Україні в два-три рази нижче, ніж у промислово розвинутих країнах, питома вага конкурентноздатної на зовнішньому ринку продукції складає біля одного відсотка. Продуктивність праці в галузях народного господарства України в 4 - 10 разів нижче, ніж у промислово розвинутих країнах. По якості життя українці знаходяться приблизно на 65-му місці у світі. Крім перерахованих вище причин подібного падіння української економіки, хотілося б ще відзначити мізерне фінансування освіти і науки з держбюджету (у 50 - 100 разів менше, ніж у промислово розвинутих країнах, у розрахунку на одну людину).

2. Зміст системи інноваційного менеджменту організації

Для організації процесу управління інноваційною діяльністю необхідно чітко сформулювати мету управління (реалізація ідеї, рішення проблеми і т.д.), оцінити свої можливості, сильні і слабкі сторони, методи управління, розробити організаційну і виробничу структури і вирішити ряд інших питань.