Системні технології. Матеріальні та енергетичні баланси підприємств

Мінеральну сировину поділяють на рудну, нерудну і горючу.

Рудною мінеральною сировиною називають гірничі породи, що вміщують метали, котрі можуть бути економічно вигідно вилучені у технічно чистому стані. Руди, з яких у даний час економічно недоцільно вилучати метали не є сировиною. Але у зв’язку зі зменшенням кількості запасів металів у земних недрах, а також завдяки розвитку нових технологій, сировиною стають навіть дуже збіднілі руди.

Якщо з руди вилучають тільки один метал, то її називають монометалічною (хромові руди, залізні руди). Якщо економічно доцільно вилучати два метали, то таку руду називають біметалічною (мідно-молібденові.

Якщо з руди вилучають більш ніж два метали, то таку руду називають поліметалічною (алтайські колчеданові руди вміщують свинець, цинк, мідь, срібло; саксонські руди вміщують кобальт, нікель, срібло, вісмут, уран.)

В рудах метали знаходяться у вигляді оксидів або сульфідів. Лише іноді зустрічаються самородні руди, в яких метал знаходиться в чистому вигляді (золото) або у вигляді сплаву з іншими металами, наприклад, золото, мідь, платина.

Нерудною називають сировину, яку використовують для виробництва хімічних, будівельних та інших неметалічних матеріалів (фосфорити, апатити, граніти, алюмосилікати).

Нерудна сировина служить для отримання неметалів (сірка, фосфор), солей, мінеральних добрив, будівельних матеріалів. До нерудної сировини відносять також рідкісні мінерали промислового значення (алмаз, графіт).

В якості будівельних матеріалів використовують граніт, базальт, пемзу, туф, вапняк (карбонат кальцію), гіпс (сульфід кальцію), доломіт (карбонат магнію) та глини, яка є складною сумішшю тонкоподрібнених порід оксидів алюмінію, перемішаних з кварцем, вапняком та мулом.

Названі види нерудної сировини можуть застосовуватись самостійно у вигляді природних будівельних матеріалів (цементу, бетону, цегли, фарфору, кераміки) та хімічних речовин.

Горюча сировина

До горючої сировини належать органічні копалини, які використовують як паливо або як сировину для хімічної промисловості.

Паливом називають горючі органічні речовини, які є джерелом теплової енергії.

Основний показник якості палива – питома теплота згорання (Дж/кг, Дж/м3). Цей показник визначається складом палива.

До складу усіх видів палива входить горюча маса ( органічні речовини і сірка) і негорюча маса (зола і волога). Негорюча маса – це баласт. Чим менше у паливі негорючої маси, тим якіснішим вважається паливо.

Основними видами палива є: нафта, природний газ, антрацит, кам’яне вугілля, торф, горючий сланець, дрова.

Рослинна і тваринна сировина

Рослинна сировина: деревина, льон, бавовна, соняшникове та конопляне насіння, зерно, картопля, цукровий буряк та ін.

Тваринна сировина: молоко, вовна, шкіра, натуральний шовк та ін.

Рослинну і тваринну сировину переробляють у продукти харчування (харчова сировина) і в продукти промислового призначення (технічна сировина). Особливості рослинної і тваринної сировини – сезонність добування, невелика тривалість зберігання і низький коефіцієнт використання.