Управління рентабельністю та діловою активністю підприємства

=d – амортизаціяємність продукції

;(7.7)

(7.8)

(7.9)

(7.10)

(7.11)

В результаті такої деталізації факторів впливу на показники рентабельності можна вийти на першопричини зміни цих показників та підготувати відповідні заходи щодо управління ними. Стійкий фінансовий стан підприємства є наслідком високопрофесійного управління всією сукупністю виробничо-господарських факторів, що визначають результати його діяльності. А величина цих результатів у значній мірі залежить від ділової активності менеджерів підприємства. Рівень ділової активності можна оцінювати за допомогою якісних та кількісних критеріїв. До перших належать:

–наявність стратегії та перспективного плану розвитку підприємства;

–співвідношення централізації та децентралізації в управлінні;

–гнучкість у щоденному бізнесі;–системність проведення диверсифікації;

–широта ринку збуту продукції;

–узгодженість між фондами споживання та нагромадження;

–узгодженість між довгостроковим та короткостроковим кредитуванням;

–експортні можливості підприємства;

–репутація підприємства.

Кількісні показники ділової активності наведені у таблиці 7.4.

Вивчення цих показників у динаміці дозволить зробити висновок про результативність управління операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства. Систематичне накопичення інформації дозволить створити автоматизовану базу даних показників, а також розрахувати узагальнюючий показник рейтингової оцінки для аналізу роботи підприємства у двох вимірах:

–в часі (за відповідний період);

–в просторі (порівняння з іншими підприємствами).

Еталоном для порівняння можуть бути нормативні значення відповідних показників або найбільш ефективний конкурент, у якого всі показники найкращі. Саме такий підхід відповідає ринковим умовам конкуренції і спонукатиме менеджерів до активізації діяльності з метою досягнення кращих результатів.

Таблиця 7.4 – Показники ділової активності