Процес організації управління підприємством та його складові

Дослідження процесів управління виробництвом скла¬дається з цілком певних послідовних етапів:

а) постановка завдання і визначення цілей дослідження;

б) обстеження існуючих форм і методів управління ви¬робництвом, їх оцінка і порівняльний аналіз;

в) визначення вузьких місць в управлінському процесі;

г) визначення факторів, що відіграють головну позитивну і негативну роль в управлінні досліджуваним об'єктом;

д) пошук критеріїв, що оцінюють ефективність управління; е) розробка рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності управління, і їх експериментальна перевірка. При виборі методу дослідження необхідно враховувати його здатність надавати достовірну інформацію про досліджуваний об'єкт. Крім того, він повинен грунтуватися на основах теорії управління і враховувати особливості техніко-економічних процесів на підприємствах. Метод повинен також дати можливість оцінювати величини взаємозв'язків підрозділів підприємства й окремих посадових осіб, тому що ми оцінюємо процеси управління з інформаційних позицій. Звідси випливає: цінність матеріалів дослідження визначається, головним чином, застосовуваними методами. Вони повинні забезпечувати необхідну точність конкретного дослідження, гарантувати статистичну вірогідність результатів, тобто можливість за обмеженою кількістю спосте¬режень екстраполювати результати на інші об'єкти досліджуваної сукупності.Водночас потрібно враховувати й економічність методів. Існують різні за формою й ефективністю методи дослідження управлінських процесів і організації праці керівників. Най¬вагоміші з них такі: хронометраж, моментні спостереження, мікроелементне нормування, фотографії і самофотографії робочого дня тощо. Усі вони мають ті чи інші недоліки, що становлять сутність процесів управління,

Моментні спостереження неможливо застосовувати в принципі при дослідженні управлінських процесів і розподілі витрат робочого часу керівників, що дають досить об'єктивну характеристику організації їхньої праці, тому що діяльність керівників має дуже широкий діапазон, що до того ж далеко не ідентичний у різні дні. З цієї ж причини нічого не дає при вивченні витрат часу керівників і мікроелементне нормування.

Неефективна при вивченні процесів управління й розподілу часу і самофотографія. По-перше, тому шо вона сама вносить істотні перешкоди у сформований управлінський процес і вимагає від керівників значних додаткових витрат часу та постійного фіксування своєї уваги на необхідності вести певні записи. Правда, записи ці можна значно спростити, якщо підготувати спеціальні форми. Однак, як показала практика, навіть у цьому випадку самофотографія не показує реальностей процесу управління.

По-друге, керівники далеко не завжди фіксують усі елементи управління і витрати часу за конкретними напрямками, оскільки ці витрати нерідко практично дорівнюють витратам на запис і керівник не в змозі їх зафіксувати. Це веде до того, що реальне навантаження керівника в процесі виконання ним функцій управління значно більше, ніж отримане методом само¬фотографії. Крім того, самофотографія не виключає суб'єк¬тивного тлумачення керівниками своєї діяльності. Анкетне опитування також дає дуже приблизні результати укрупненого порядку і теж не виключає елементів суб'єктивізму.

Інтерв'ю можна використовувати тільки при оцінці якогось дуже обмеженого явища і до вивчення процесів управління його застосувати практично неможливо.

Хронометраж і фотографія робочого дня дають досить точні результати в застосуванні до вивчення витрат робочого часу керівників, але їхній недолік полягає в основному в тому, що вони оцінюють лише чисто кількісні аспекти управлінської діяльності і фактично не дають її якісного аналізу.

У зв'язку з цим для дослідження процесів управління найбільш ефективний поведінковий метод, який поєднує у собі елементи фотографії і хронометражу, але значно розширює число кількісних факторів, що враховуються, і дозволяє досить докладно фіксувати якісні фактори.

Сутність поведінкового методу і його основне достоїнство полягає у тому, що він дозволяє фіксувати плин процесів шляхом багаторазового спостереження за діяльністю управлінського персоналу в реальній виробничій обстановці. Тобто ми одержу¬ємо детальний сценарій у часі поведінки управлінських ланок і окремих посадових осіб з урахуванням всебічного впливу на цю поведінку різних позитивних і негативних факторів.