Антикризове управління підприємством: економічна сутність кризи розвитку підприємства, основні причини (фактори) виникнення кризових явищ, їх наслідки
1. Економічна сутність кризи розвитку підприємства
Як відомо, концепція циклічності розвитку економічних систем належить до фундаментальних складових категоріального апарату економічної теорії. Підприємство є мікроекономічною системою, а отже його розвитку також притаманні властивості циклічності.
Соціально-економічна система в будь-якому вигляді та будь-якої форми, чи то суспільна формація, фірма або підприємство, має дві тенденції свого існування: функціонування та розвиток.
Функціонування — це підтримка життєдіяльності, збе¬реження функцій, які визначають цілісність організації, якісну визначеність, суттєві характеристики.
Розвиток — це набуття нової якості, яка укріплює життє¬діяльність в умовах середовища, що постійно змінюється.
Функціонування та розвиток тісно пов'язані між собою, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Так, функціонування соціально-еко¬номічної системи вимагає обов'язкову наявність предмета праці, засобів праці та людини, яка здійснює трудову діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи можливе лише при певній відповідності цих ознак: засоби праці можуть змінювати її предмет, результат повинен відповідати інтересам та потребам людини.
Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в людині. Критерієм цих змін є поява нової якості, яка укріплює стабільність та гармонічність соціально-економічної системи або яка створює принципово нові умови для цього. Фактором розвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, виникнення нової технології, посилення мотивації діяльності. При цьому, звичайно, змінюються і умови функціонування соціально-економічної системи.
Зв'язок функціонування та розвитку має діалектичний характер, що й відображає можливість і закономірність настання й вирішення кризових ситуацій. Функціонування стримує розвиток і водночас є його поживним середовищем, розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює умови для його більш стійкого розвитку.
Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка відображає періодичне настання кризових ситуацій.
Кризи відображають не тільки суперечності функціонування та розвитку, але можуть виникати і в самих процесах функці¬онування. Це можуть бути, наприклад, суперечності між рівнем техніки та кваліфікацією персоналу, між технологіями та умовами їх використання [7, с. 14 — 16].
Криза — це загострення суперечностей у соціально-еко¬номічній системі (організації), які загрожують її життєстійкості в навколишньому середовищі.
Виходячи з наведеного визначення, кризові явища в діяльності підприємства є моментом різкого загострення суперечностей, які зароджуються у процесі взаємодії окремих елементів мікроекономічної системи між собою та із зовнішнім середовищем. Такі суперечності виникають між:
1) кількісними та якісними характеристиками продукції (товарів, послуг) та відповідними характеристиками ринкового попиту;
2) можливою та необхідною потужністю підприємства;
3) необхідним обсягом ресурсів, що споживає підпри¬ємство та можливістю їх залучення, цінами пропозиції та попиту на них;
4) ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які з'являються у процесі виробництва й мають бути компенсовані за рахунок отриманого доходу;
5) між фактичними та плановим розподілом прибутку підприємства на виробничий та соціальний розвиток [ 9, с. 12].