Організація праці як основа успішної діяльності підприємства

Вступ

Перехід України до ринкових відносин, необхідність посилення правового захисту інтересів найманих працівників викликає нагальну потребу реформування трудового законодавства, яке б відповідало сучасному розвитку суспільства і держави та працювало на перспективу. В цих умовах особливого значення набувають наукові дослідження як загальнотеоретичних, так і прикладних проблем правового регулювання суспільно-трудових відносин.

Зміни, що відбуваються останнім часом у сфері суспільної організації праці, об’єктивно потребують вдосконалення правового регулювання трудових відносин, які виникають за умов сумісництва та суміщення професій (посад). Сьогодні ці форми організації праці мають неабияке значення для української економіки та суспільства, оскільки дозволяють поліпшити громадянам життєвий рівень шляхом розширення джерел матеріального доходу, сприяють подоланню вузькопрофесійного поділу праці і створюють умови для більш повного розвитку професійних та інтелектуальних здібностей працівника, дозволяють більш якісно (кваліфіковано) виконувати трудові функції та економити трудові ресурси. Але існуюча нормативно-правова база у сфері регулювання сумісництва та суміщення професій (посад) в основному формувалася до часів перебудови і реформ в українському суспільстві. У зв'язку з цим чимало питань, що висуває перед нею життя, залишається без відповіді, що є реальною перешкодою у справі ефективної реалізації трудовим правом своєї захисної функції. Тому природно потребують дослідження відносини в галузі застосування праці за сумісництвом та суміщення професій (посад), на часі перегляд їх сутності та обсягу, а також удосконалення правового регулювання у цій сфері в умовах ринкової економіки.

З давніх давен і досі люди займаються працею, але на початковій стадії розвитку ринку праці, працюючі навіть не замислювались над тим, що будь-яку працю треба організовувати, тому що неорганізованість праці не є перспективою для покращення та підвищення рівня продуктивності виробництва.

В сьогодення можна сказати, що саме процес організації праці став, насамперед, найважливішою початковою ланкою кожного підприємства, фірми, організації тощо.

Менеджмент дозволяє підприємству бути чимось більшим, ніж сума його окремих компонентів – капіталу та співробітників. Підприємство – насамперед люди. Звідси випливає третє визначен¬ня терміну: менеджмент – це організація роботи людей, співробітників. Отже, приймаючи рішення, менеджери повинні постійно мати на увазі не тільки високу рентабельність підприємства, але й проблеми існування своїх співробітників, а також споживачів, які реально обумовлюють необхідність функціонування підприємства й роботи його менеджерів, заради яких підприємство існує. Кожне рішення, що приймається, повинно свідчити про економічну користь підприємства. Таким чином, за¬безпечення існування підприємства на ринку можна вважати основ¬ним завданням менеджменту. В зв'язку з цим довгостроковому плануванню в його роботі надається велике значення. Одним з важли¬вих завдань менеджменту є також створення нового ринку та збереження швидкого реагування на всі зміни в соціальній сфері ринку.

Дуже важливим є праця не тільки підлеглих, а й самого керуючого (менеджера). Якщо керівник буде зухвало відноситися до своїх найманих працівників, до своєї роботи, то і виробництво буде повільним, несвоєчасним, а також ця організація не буде мати великого авторитету, прибутку, конкурентоздатності, не буде займати чіткої позиції на ринку праці на світовій арені.

Мета роботи: дослідити, як організація праці впливає на ефективність управління.

Задачі:

1.Розглянути суть організації праці, поділ і кооперування управлінської праці.

2.Проаналізувати, які чинники діють на ефективність організації праці.

3.Дослідити способи, критерії і показники для підвищення організації праці на підприємстві.

1.Організація управлінської праці