Управління якістю як фактор підвищення ефективностi

В умовах сучасного розвитку промисловості надзвичайне значення надається ефективному використанню нових високоефективних вимірювальних приладів і методів їх застосування, що сприяють підвищенню ефективності виробництва.

Існує декілька варіантів розрахунку економічної ефективності від впровадження нової вимірювальної техніки, однак найбільш прийнятною є методика, яка застосовується для розрахунку економічної ефективності від впровадження винаходів. При цьому враховуються всі статті витрат, які змінюються у зв'язку з використанням нових методів або вимірювальних пристроїв та інших технічних засобів.

Собівартість продукції є співвідношенням окремих елементів витрат та інших форм видатків до загальних витрат, яких потребує виробництво тієї чи іншої продукції, а саме: на придбання матеріалів, палива, амортизацію, оплату праці і т.д. Склад статей собівартості наведений у відповідних інструкціях з урахуванням діючих щн. Розрахунок економічної ефективності проводиться методом спІвставлення приведених витрат на виготовлення продукції до і після впровадження нового методу.

Приведені витрати - це сума собівартості та нормативного прибутку, тобто у загальному вигляді:

де Z - приведені витрати одиниці продукції (послуги), грн.; С - собівартість одиниці продукції (послуги), грн.; Вн - нормативний коефіцієнт капітальних вкладень; К - питомі капітальні вкладення у виробничі фонди, грн.

Річна економічна ефективність розраховується за формулою:

де Z1, Z2 - приведені витрати одиниці продукції до і після впровадження нової техніки, грн; Nр - річний обсяг виробництва продукції після впро¬вадження нової вимірювальної техніки.

Маємо:

де С1, С2 - собівартість одиниці продукції до і після впровадження нової вимірювальної техніки; К1, К2 - питомі капітальні вкладення у виробничі фонди до і після початку використання нової вимірювальної техніки.

При розрахунках беремо до уваги, що нормативний коефіцієнт Вн = 0,15.

Собівартість одиниці продукції в наведеній формулі є сумою витрат, що змінюються, а не цехова або фабрично-заводська, і тим більше оптова ціна підприємства. Отже, якщо із застосуванням запропонованої нової вимі¬рювальної техніки змінюються і витрати (на матеріали – См, заробітну плату – Сз, електроенергію - Се тощо), то собівартість буде сумою відповідних статей витрат:

Розрахунок приведених витрат за варіантами, пов'язаними з виробниц¬твом та експлуатацією нових видів вимірювальної техніки, дає можливість достовірно визначити річний економічний ефект. Найбільш ефективним буде той варіант нової вимірювальної техніки. Із впровадженням якого буде досягнуто мінімальних сум витрат на виробництво того чи іншого пристрою, для виготовлення якого впроваджуються нові методи чи засоби нової техніки, чим буде забезпечено економію на цих витратах.

На аналізованому підприємстві ВАТ “Перечинський ЛХК” показник річної економічної ефективності по цеху №1 становить:

Е = ((84 – 75) – 0,15 (31011-29400)) х 2300 = - 534980.

По цеху №2: Е = ((65-63) – 0,15 (3445-3420)) х 3200 = - 5600.

По цеху№3: Е = ((140-135) – 0,15 (41200-37560) х 1655 = - 89355.

Якщо впровадження нової вимірювальної техніки не потребує новіїх капіталовкладень, тобто К1 = К2 = 0, то економічну ефективність можна обчислити за формулою:

Так вираховується економічна ефективність впровадження нової вимі¬рювальної техніки, наприклад, де використовуються спеціалізовані пристрої для потреб виробничого контролю, коли одні типи ЗВТ змінюються більш ефективними і дешевими, впровадження яких не потребує додаткових капіталовкладень.