Пам'ять як об’єкт комунікаційної діяльності
Окрім того, на усіх етапах соціалізації індивіда "працюють" структури громадянського суспільства: громадські та релігійні організації, політичні партії та ін.
Зрозуміло, що процес соціалізації (засвоєння соціального досвіду, опанування правовими, соціальними нормами, професійними навичками) визначається комунікаційною діяльністю.
У певному контексті реципієнтом (отримувачем) інформації виступає індивідуальна пам'ять, концентруючи знання, емоції, уміння, навички тощо.
Комунікантом (цілеспрямованим джерелом інформації) виступають такі суб'єкти комунікаційної діяльності:
• інші люди (мікрокомунікація);
• соціальні групи (мідікомунікація);
• суспільство в цілому (макрокомунікація).
Соціальна пам'ять
Потрібно наголосити, що в цьому випадку йдеться про два основних види соціальної пам'яті: групову і суспільну, без яких процес комунікаційної діяльності втрачає будь-який сенс.
Групова соціальна пам'ять розглядається залежно від базової соціальної групи:
1. Мал і групи — сім'я, бригада, команда, клуб за інтересами.
2 Великі соціальні групи — ті, що мають загальні соціальні ознаки:
• соціально-демографічні (стать, вік, освіта, національність);
• виробничо-економічні (матеріальний стан, класова приналежність, професія);
• суспільні організації (партії, конфесії, профспілки, молодіжні, жіночі, ветеранські об'єднання);
X Масові сукупності (суспільство або населення і юрба).
У малих групах реалізується безпосередня міжособистісна комунікація, групова пам'ять, по суті, є сукупністю індивідуальних пам'ятей членів групи (спільні пам'ятні дати, небезпечні або смішні пригоди, реліквії).
Стосовно великих соціальних груп, то лише професійні, суспільній етнічно-релігійні організації мають потреби в соціальній груповій пам'яті.
Такі цільові соціальні групи беруть на себе виконання певних суспільних функцій, що потребує внутрішньої консолідації системи соціальної комунікації і, звичайно, особливої групової пам'яті
Найбільш розвинену групову пам'ять з давніх часів створювали служителі релігійних культів, які передавали з покоління в покоління свої таємниці Пізніше до них приєдналися лікарі та юристи, згодом — вчені й політики та ін.
Цільові соціальні групи, по суті, створюють специфічну субкультуру, яка: