Управління грошовими потоками від інвестиційної, фінансової діяльності
Підприємствам не рекомендується відмовлятися від придбання акцій (облігацій) тільки через невисокі дивіденди. Іноді ліпше пого¬дитись на порівняно невисокі дивіденди, якщо при цьому забезпечу¬ється стабільність і тривалість їх отримання.
Однак брак у нашій країні необхідних умов для функціонування вільного фінансового ринку унеможливлює дотримання цих вимог. В Україні поки що відсутнє ефективне державне регулювання випу¬ску й торгівлі цінними паперами. Немає необхідної інформації, кот¬ра б забезпечувала прийнятну міру ризику операцій із цінними па¬перами.
Тимчасово вільні грошові засоби підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційні банки під обумовлений відсоток.
Підприємство має право здавати в оренду нерухоме майно (буді¬влі, споруди, обладнання, техніку та інше) за відповідну плату або здійснювати фінансовий лізинг.
Лізинг — це форма довгострокової оренди, яка передбачає пере¬дачу права користування майном іншому суб'єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою строк. Об'єктом лізингу є матеріальні цінності, які входять до складу осно¬вних засобів. У лізинговій угоді беруть участь три сторони: підпри¬ємство-постачальник, лізингова фірма (підприємство-орендодавець), орендатор, який отримав нерухоме майно і користується ним протя¬гом визначеного часу.Є два види лізингу: фінансовий та оперативний. Фінансовий лі¬зинг передбачає виплату постачальнику (лізинговій фірмі) вартості обладнання, яке замовлене орендатором, і передачу його в оренду. За фінансового лізингу строк оренди обладнання відповідає строку його амортизації. Фінансовий лізинг має також назву лізингу майна з повною окупністю або з повною виплатою. Це означає, що лізинго-давець протягом чинності договору повертає собі всю вартість майна й отримує прибуток від лізингової операції. Після закінчення строку дії договору орендатор може викупити об'єкт лізингу за за¬лишковою вартістю або повернути його лізингодавцеві, або укласти новий контракт на оренду. Оперативний лізинг укладається, як пра¬вило, на час, менший за амортизаційний період майна. Після закін¬чення договору об'єкт лізингу повертається лізингодавцеві або зно¬ву здається в оренду.
Важливим аспектом лізингового договору є лізингова плата. Лі¬зингова плата залежить від виду основних засобів, строку лізингу та інших умов договору.
Як правило, сума лізингової плати є фіксованою і вноситься од¬наковими частинами протягом усього терміну дії договору. Однак за високої інфляції в договорі можна передбачати можливість періоди¬чного збільшення лізингового відсотка.
Крім цього, підприємства можуть одержувати додаткову курсову різницю на валютні рахунки чи операції в іноземній валюті.
У процесі фінансово-господарської діяльності окремі підприємст¬ва порушують фінансові обов'язки, умови господарських договорів, за що до них застосовуються економічні санкції. Коли ці умови по¬рушує контрагент, то він зобов'язаний сплатити штрафи, пені, не¬устойки та інші види санкцій, а також відшкодувати збитки, завдані підприємству. Як уже було сказано, у звітному році в підприємства може з'явитися прибуток минулих років тощо. Усе це включають у позареалізаційні доходи.
Отже, за ринкової економіки результати фінансово-інвестиційної діяльності і позареалізаційних операцій є постійними джерелами грошових доходів і балансового прибутку підприємств.
Якщо в підприємства виникають грошові надлишки, то встає проблема їхнього ефективного використання. Необхідно визначити оптимальний розмір коштів, які можуть бути поміщені на депозит або в ринкові цінні папери без підвищення ризику розриву ліквідності й з одержанням прибутку.
Це питання вирішується шляхом розрахунку тієї частини виручки від реалізації, що, цілком ймовірно , не знадобиться протягом строку депозиту або іншого вкладення, якщо тенденції минулого періоду діяльності підприємства в основному збережуться.
Сума можливого термінового вкладення може бути розрахована як добуток очікуваної виручки від реалізації на відношення величини середнього залишку коштів на розрахунковому рахунку за відповідний період минулого року до величини фактичного виручки від реалізації за цей період.