Сутність стратегічного контролінга
Процес реалізації стратегії (3 етап) включає кілька елементів:
* планування ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних і ін.);
* структура підприємства (функціональна, лінійна, цехова і т.д.);
* контроль, спрямований на забезпечення успішної реалізації стратегії, що містить у собі, поряд з основними системами, систему винагороди, рівень організаційної культури, самоконтроль;
* середовище підприємства (тенденції, події й об'єктивні фактори, не контрольовані підприємством).Реалізація четвертого етапу (оцінка) припускає визначення економічного ефекту підприємства від впровадження в практичну діяльність обраного альтернативного варіанта. Так відбувається рух (кругообіг) інформації стратегічного характеру в контурі системи стратегічного керування.
Роль і місце аналізу в системі стратегічного контролінга
Якщо розглядати стратегічний контролінг як "спосіб аналізу власного бізнесу і бізнесу суперників, що застосовується при розробці і відстеженні стратегії власного бізнесу" [13, с. 861], то застосування методик аналізу для оцінки ефективності роботи підприємства, правильності складання бюджетів займає одне з центральних місць у загальній стратегії ведення бізнесу.
Вивчення концептуальних основ стратегічного контролінга, що базується на теорії "С-циклу" стало відправною крапкою в дослідженні ролі і місця аналізу в системі стратегічного контролінга. Крім цього з'явилася потреба і необхідність формування цілей і задач аналізу в системі стратегічного керування.
Результати аналізу сприяють росту поінформованості адміністрації підприємства й інших користувачів економічної інформації про стан цікавлячих їхніх об'єктів. Мети суб'єктів аналізу можуть бути різними, але основна мета — це одержання оптимального числа показників, що дозволяють дати точну оцінку поточного стану об'єкта і перспектив його розвитку. У табл. 14.1 представлена зразкова характеристика цілей суб'єктів аналізу.
Як бачимо з табл. 1., суб'єктами аналізу виступають як зовнішні, так і внутрішні користувачі інформації, безпосередньо зацікавлені в результатах діяльності підприємства. При цьому кожен суб'єкт аналізу формує і вивчає інформацію, виходячи зі своїх цілей (інтересів). Так, наприклад, власнику необхідно визначити збільшення (зменшення) частки власного капіталу й оцінити ефективність використання
Таблиця 1.
Характеристика основних інтересів і цілей суб'єктів аналізу — учасників комерційної справи
ресурсів адміністрацією підприємства; кредиторам і інвесторам - доцільність продовження кредиту (фінансування), гарантії повернення позикових сум і т.д. Необхідно відзначити, що лише у владі керівництва (адміністрації) підприємства поглиблення аналізу звітності на основі використання даних обліку в рамках стратегічного контролінга.
Формування напрямків контролю й аналізу господарської діяльності, стратегії підприємства
Вищевикладене припускає необхідність формування напрямків контролю й аналізу в системі стратегічного контролінга для вироблення основної стратегії підприємства.
При дослідженні даних питань не можна недооцінювати значення ризиків підприємства, які можна визначити як "...імовірність виникнення несприятливих наслідків у формі втрати чи доходу капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансово-господарської діяльності" [7, с. 433]. Сучасні підприємства функціонують, знаходячись в умовах постійного ризику. У цьому зв'язку, дуже важливим є здійснення глибокого і всебічного контролю й аналізу цілей підприємства і шляхів їхнього досягнення. Аргументація цього полягає в тому, що помилки стратегічного характеру (стратегічний контролінг), допущені при плануванні діяльності підприємства на тривалу перспективу, можуть стати для підприємства фатальними. Якщо стратегія розвитку бізнесу підприємства обрана невірно, то підприємство виявляється в ринковому тупику. Якщо ж початі визначені дії (здійснені капіталовкладення й ін.) для досягнення подібного роду невірних цілей, то підприємство може виявитися на грані банкрутства.