Менеджмент та зовнішнє оточення підприємства
-Відбувається структурна перебудова всіх сфер застосування техніки, що супроводжується поетапним докорінним технічним переозброєн-ням галузей виробничих і невиробничих сфер, особистого споживання і домашнього госпо-дарства. Від організацій вимагається велике капіталовкладення.
-Значно поширюються і оновлюються виробничі споживацькі вартості, підвищується їхня якість. Це відбувається під впливом диференційованого і швидко змінюючегося попиту, що міняється широким колом споживачів і підвищенням гнучкості виробництва. Сильний розвиток одержує мале і середнє підприємництво, здатне швидко реагувати на зміни попиту.
-Змінюється екологічний бік виробництва. Для організацій різко зменшується можливість вико-ристання доступних для традиційної техніки і технологій природних ресурсів. При цьому з'являється можливість втягувати в виробництво нові природні ресурси і забезпечувати їхню глибоку переробку. Організації мають можливість отримати з кожної одиниці ресурсів більше кінцевого продукту і в той же час зменшити обсяг негативного впливу на зовнішнє середовище.
-Значно зростають темпи економічного зростання, підвищення продуктивності праці, зниження вартості готової продукції.
-Подаються нові вимоги до робітників організації. Вимагаються якісні зміни в утриманні знань і навиків всіх робітників, причому робити це потрібно в стислі терміни, інакше досягнення НТП не будуть спроможні реалізуватися повною мірою.
-Зазнають якісної перебудови форми орагінізації виробництва і управління.
-Відбувається постійна заміна старих технологій на більш сучасні і досконалі технології. Вироб-ництво транзисторів навіть в занепад індустрії електронних ламп; винахід ксерокопіювання завдав шкоди випуску копіювального паперу; зростання автомобільної промисловості уповіль-нило зростання залізничної мережі і т. і. Коли стара індустрія не помічає нових технологій або вступає із ними в боротьбу, вона неминучо зазнає поразки.
Науково – технічний прогрес впливає на організацію в взаємозв'язки з технологічним середовищем і супро-воджується якісною перебудовою економічних і соціаль-них відношень, змінює соціально-психологічний клімат в організації.
3.3. Вплив социокультурних факторів на організацію.
Социокультурне середовище включає соціальні інститути і інші чинники, сприятливі формуванню і сприйманню цінностей, смаків і норм поведінки суспіль-ства. Людина як особистість формується в конкретному суспільстві, що визначає його переконання і цінності. У нього складається певний світогляд, що впливає на його ставлення до самого собе і інших людей.
В кожному суспільстві свої переконання і цінності, більшість з яких є сталими. Наприклад, майже всі впевнені в тому, що ми повинні працювати, вступати в брак, позичатися благодійністю і бути чесними. Ці переконання формують специфічне відношення до подій і відповідати нормам поведінки.Організації працюють в певному соціально-культур-ному середовищі, в яких переважають ті або інші настанови, життєві цінності і традиції. Тому соціокультурні фактори, серед яких переважають настанови, життєві цінності і традиції, впливають на організацію. Социокультурні фактори можуть впливати на визначення продукції або послуг, створюваних організацією, що люди прагнуть купувати. Наприклад, при покупці одягу, відповідного домінуючій моді, сучасним течіям і смакам, люди часто готові платити більше за предмет туалету, на якому стоїть ім'я відомого модельера оскільки, як їм здається, це придає їм додаткової ваги в суспільстві.
Ще один приклад соціокультурного впливу на ділову практику – традиційний і злополучний стереотип, згідно якому жінки не схильні ризикувати і некомпетентні в якості керівників. Така настанова реалізується в дис-кримінаційній практиці найму і службового просування жінок, і, хоча вона протизаконна позбавитися від подібного ставлення важко.
Социокультурні фактори впливають також на організацію роботи колективу підприємства з урахуванням традицій, що склалися. Так, люди, що тривалий час працюють на одному підприємстві, виробляють певний «стиль» поведінки, якої вони дотримують. Молода ґенерація може не сприймати цих традицій і створювати «виклики» – етичну практику ведення бізнесу, прийняту в тій або іншій країні.