1.Класифікація об’єктів контролінгу. 2.Роль діагностування в управлінні підприємством

1. Кваліфікація об’єктів контролінгу

Одним з важливіших завдань контролінгу управління прибутком підприємства, а тому в центрі уваги перш за все знаходиться затрати на виробництва, їх види, місця виникнення. Принципи управління ними.

Важливою ланкою в цьому є класифікація затрат як засобу для вирішення питань управління.

Приймаючи рішення. Керівник повинне чітко уявити його наслідки. В контролінгу всі затрати діляться на:

-релевантні;

-безповоротні.

До релевантних (суттєвих) можна віднести тільки такі майбутні затрати, які змінюються в результаті прийнятого конкретного управлінського рішення.

Безповоротними є затрати минулих періодів, що не є суттєвими для прийняття управлінських рішень.

Релевантними для прийняття рішень є альтернативні затрати, а також упущена вигода підприємства.

Метою класифікації затрат є виділення із загальної маси релевантної частини, тобто такої частини на яку можна вплинути в даний момент.

Тому спосіб класифікації буде залежати від конкретного завдання, яке стоїть перед керівником.

В загальному обсязі витрати можуть ділитись по наступних категоріях:

1.по динаміці відносно обсягу випуску продукції.

До них відносяться:

-постійні (управління витрати)

-змінні (сировина, з/п)

-змішані (електроенергія)

2.по можливості віднесення затрат на конкретний об’єкт калькуляції.

-прямі (сировина, з/п, відрахування)

-непрямі (за вироб., за госп.витрати).

3.по ступеню регуляції.

-повністю регулюємі (сировина)

-частково регулюємі (втрати на рекламу)

-слаборегулюємі (затрати на виробництво продукції)