Середовище менеджменту. Ефективні комунікації. Ситуація

Зовнішнє середовище.

Успіх організацій, головним чином, залежить від сил зовнішніх відносно організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні. Охаректиризуємо зовнішнє середовище та чинники, що мають найважливіше значення для керівництва організацією.

Зовнішнє середовище ― це сукупність неконтрольованих суб’єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередковоного впливу .

Середовище прямого впливу , тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємства і ділові партнери, інвестори, маркетингові посередники, контактні аудиторії, профспілки, масс медіа, аудитори і інші.

Неконтрольовані фактори розвитку підприємства впливають на поведінку виробника на ринку. Такі фактори відстежуються і вивчається динаміка їх розвитку з метою пристосування до умов, спричинених неконтрольованими факторами.

Слід відзначити, що в науковій літературі по різному визначаються неконтрольовані фактори, існують розбіжності в їх кількості та назві:

2.Забезпечення ефективних комунікацій.

Комунікації ― це обмін інформацією, на оснсві якої керівник отримує дані, необхідні для прийняття рішень, і доводить їх до працівників організації.

Проблема ефективних комунікацій ― одна з ключових у діяльності керівників, оскільки за їх допомогою здійснюється обмін повідомленнями, що виражені різними символами і мають певне смислове навантаження.

У спрощеній формі комунікації відбуваються за схемою: ХТОСЬ здійснює ЩОСЬ у напрямку КОГОСЬ із ПЕВНИМ ЕФЕКТОМ. Ефективність будь-яких комунікацій залежить від кількох елементів, зокрема:

джерела;

повідомлення;

аудиторія;

каналів і засобів комунікацій.

Джерело . Арістотель вказував, що для успішного спілкування людина повинна володіти здоровим глуздом, справжнім бажанням та істинними моральними якостями. Протягом тривалого часу більшість досліджень у даній сфері була сконцентрована на елементах правдивості, достовірної інформації. Згодом дослідники дійшли висновку, що ефективність того, хто спілкується, залежить від:

правдивості (достовірності);

динамізму;

соціалізації;

авторитарних рис;