Сучасні теорії

надійності;

особистої привабливості.

Окремі дослідження свідчать про залежність ефективності комунікацій від соціального статусу, віку відправника інформації, зовнішнього виду, манери спілкування тощо.

Повідомлення. При виробі шляхів ефективних комунікацій відправник інформації стикається з рядом проблем:

порядком викладу аргументів;

першочерговістю;

однобічністю чи двобічністю;

спрощеним чи ускладненим викладом висновків;

особистими якостями.

Аудиторія. Ефективність спілкування суттєво залежить від аудиторії. До чинників ефективності належать:

рівень підготовленості, здатність зрозуміти повідомлення;

якості особистості (самоповага, догматизм, авторитаризм);

загальномотиваційні риси (побоювання ускладнення);

Канали комунікацій. Ефективність будь-якого спілкування залежить від того, як воно здійснюється, через який канал. Канадський вчений Маршал МакЛюен вказував, що “засіб є повідомлення”. Найчастіше дослідники зосереджують увагу на мові, яка є вищою формою спілкування. Вербальний (словесний) компонент будь-якого людського повідомлення супроводжують як тон і сила голосу (паравербальний компонент), так і рухи, жести того хто надсилає повідомлення, і того, хто його отримує, що є невербальним компонентом повідомлення.

Теорія і практика менеджменту виробила багато методів, які можуть бути використані для поліпшення системи комунікацій в організаціях. Серед них виділяють дві групи: вдосконалення міжособових комунікацій і вдрсконалення організаційних комунікацій.

Вдосконалити міжособові комунікації можна на основі:

1.Розуміння потреб і настроїв підлеглих.

2.Вдосконалення персональних стосунків.

3.Використання зрозумілої мови та повторів.

4.Правильний вибір засобів комунікацій.

5.Забезпечення довіри у підлеглих.

6.Розвиток вміння слухати.

7.Забезпечення активності слухача.