Методи прийняття раціональних рішень

Раціональні рішення визначаються в процесі оптимізації. Під оптимізацією управлінських рішень розуміють вибір найбільш ефективного варіанту рішення із можливих альтернатив.

У найбільш загальному вигляді функцію оптимізації можна представити так:

у = f (x1, x2, … xn),

де у – параметр, за яким проводиться оптимізація;

x1, x2, … xn – варіанти рішень (альтернативи).

Параметр у може виступати у вигляді прибутку, обсягу робіт тощо, а варіанти рішень х визначаються ресурсами, організацією праці, виробничою площею тощо.

На Заході оптимізацією управлінських рішень займається напрямок під назвою “наука управління” (використовуються ще терміни “наука про прийняття рішень”, “системний аналіз”, “наука про системи”, “дослідження операцій” та ін.). Наука управління виникла в Англії під час другої світової війни як необхідність розв’язання певних військових завдань. Широке застосування вона має в США, Японії, Німеччині, Україні, Росії та інших країнах. Використовується з метою розв’язання наступних завдань:

-регулювання транспортних потоків в містах;

-оптимізація графіку руху в аеропортах;

-складання розкладу при розв’язанні різних завдань;

-управління запасами на підприємствах, в організаціях;

-розробка нових видів продукції;

-розподіл витрат на рекламу різних видів продукції;

-оптимізація чисельності допоміжного персоналу у структурі управління;

-планування матеріального забезпечення та постачання;

-розподіл обладнання для різних видів виробництва;

-розподіл трудових ресурсів;

-розкрій матеріалу (листового металу, тканини тощо);

-оптимізація обсягів виробництва та послуг.

Згідно з положенням американського менеджменту наука управління як механізм оптимізації рішень може реалізовуватись з допомогою наступних підходів:

1.Застосування наукового методу.

2.Використання системної орієнтації.