Психологія управління

Найбільш ефективним є керування, що спрямоване на індивідуальну роботу з людьми, включення їх інтересів у сферу організації, товариські відностни між керівниками та їх підлеглими.

Варто додати, що соціально-психологічна ситуація в організації постійно змінюється. Адаптація до цих змін повинна проходити шляхом корегування організаційної структури та змін стилю управління.

Ступінь участі підлеглих в управлінні доцільно вибирати з врахуванням :

-рівня компетентності робітників;

-рівня їх інформованості;

-часу, що відводиться для прийняття рішень;

-можливості компромісу між різними точками зору;

-можливості створення відповідної структури для прийняття колективних рішень.

2.Сутність сумісності

2.1. Сумісність та її роль в успішному функціонуванні підприємства

В сучасних умовах, коли підвищується роль людського фактору в суспільному виробництві, особливо важливого значення набуває діяльність кожного члена колективу. Серед фактрів, що сприяють трудовій активності людей, або навпаки гальмують її, важливу роль відіграє їх міжособиста сумісність. Це явище з найбільшою силою проявляється у малих виробничих групах, бригадах, змінах, екіпажах, там де вирішуються основні проблеми виробництва, створюються матеріальні цінності. Практика малих підприємств показала, яку роль відіграють робітники групи, де забезпечується стабільна міжособиста сумісність учасників колективної діяльності.

Сумісність у психології завжди розглядається в контексті групи – виробничої. учбової, науково-дослідної. В зв’язку з цим говорять про групову сумісність. Вона зв’язана з колективними діями і по суті представляє собою різновид та умову згуртованості групи.

Поняття сумісності стали використовувати при дослідженні процесів та результатів міжгрупових комунікацій, спілкування, данаміки міжособистих відносин та інших соціально-психологічних явищ. Було помічено, що узгодженність дій спичинялася взаємовідносинами між об’єктами. В одному випадку ці взаємовідносини негативно, а в іншому – позитивно відбиваються на продуктивності.

Поєднання характеристик суб’єктів, що включені до сфери сумісної діяльності, яка позитивно вплтває на продуктивність називають сумісністю : особистою, ситуативною, функціональною. В зв’язку з цим, розрізняють : фізфологічну, психофізіологічну, психологічну, соціально-психологічну сумісності. При аналізі діяльності виробничих груп основний наголос робиться на психологічну та соціально-психологічну сумісності.

Фізіологічна сумісність базується на врахуванні статево-вікових особливостей індивідів, що взаємодіють, та фізіологічних процесів у їх організмах.

Психофізіологічний вид сумісності оснований на співвідношенні темпераментів, які характеризують динамічні особливості психічної діяльності, та біологічних потреб індивіда.

Психологічна сумісність визначається взаємодією особистих особливостей, характерів, мотивів поведінки.

Соціально-психологічний вид сумісності оснований на узгодженні ролей, функціонально-ролевих сподівань, інтересів, цінносних орієнтацій.