Монополія і досконала конкуренція

Олігополія (від грец. - “небагато, мало”) - це панування декількох міцних фірм у виробництві продукції в більшості галузей промисловості та їх диктат на ринку. За своїм характером олігополії є колективною монополією, в якій своєрідно поєднується монополія і конкуренція. Ціни, що встановлюється олігополією, є монопольними, а типовим механізмом їх встановлення є практика лідерства в цінах.

Олігополія ускладнює цінову конкуренцію через небезпеку війни цін. У процесі конкурентної боротьби олігополії укладають між собою як відкриті угоди картельного типу, так і таємні, негласні угоди. Неціновій конкуренції властива певна стабільність цін, вона більше контрольована, забезпечує триваліші переваги перед конкурентами за рахунок зміни продукту, вдосконалення виробничої технології, вдалої реклами. Нецінова конкуренція повніше відображає інтереси споживачів. А олігополія, в свою чергу, характеризується значними фінансовими прибутками, що дозволяють повніше займатись неціновою конкуренцією, ніж в умовах монополістичної конкуренції.

Різновидом недосконалої конкуренції виступає нечесна конкуренція, що ведеться переважно неекономічними методами.

Нечесна конкуренція - це нецивілізована форма боротьби з конкурентами, яка перешкоджає їхньому вступові в галузь. Особливо характерна для етапу становлення ринкових відносин. В сучасних умовах значною мірою ( але не повністю ) долається державним регулюванням, вдосконаленням господарського законодавства. Прояви нечесної конкуренції :

жорстокі, агресивні дії проти конкурентів;

тиск на постачальників ресурсів і банки з метою перешкодити в отриманні матеріалів та кредиту;

переманювання працівників;

різке зниження цін з метою розорення суперників;

шантаж;

шпигунство та інше.

Говорячи про монополістичну конкуренцію, слід згадати й про немонополістичну конкуренцію. Отже, немонополістична конкуренція - це боротьба між декількома фірмами, які випускають неоднорідну продукцію. Вона характеризується вільним виходом фірм на ринок. У сферу цієї конкуренції входить велика кількість реально існуючих ринків, зокрема галузей сфери обслуговування.

Досить велика кількість фірм обмежує контроль монополій над ціною. Відсутня взаємна залежність фірм, тому таємний зговір між ними фактично неможливий. Продукти характеризуються реальними ( функціональні особливості, матеріали, якість роботи, дизайн ) та уявними ( реклама, торгові знаки, марки, упаковка) відмінностями і різними умовами їх продажу ( послуги, розміщення та інше). Протягом незначного часу в умовах немонополістичної конкуренції фірми можуть мати як прибутки , так і збитки. В довгостроковому періоді легкий вступ і масовий вихід фірм викликає тенденцію до отримання через пошуки оптимального поєднання відповідної ціни, продукції та рекламно - пропагандистську діяльність.

Залежно від форми і видів конкуренції формуються відповідні види цін. В умовах панування монополій вони називаються монопольними цінами.Монопольна ціна - це різновид ринкової ціни товару або послуги, яка встановлюється монополіями вище або нижче вартості товару чи послуги і забезпечує їм прибуток. Монопольна ціна встановлюється внаслідок виробництва монополіями переважної кількості товарів чи послуг певного виду, обмеження ними конкуренції, досягнення панівного становища на ринку. Монопольно високі ціни встановлюються товаровиробником, який є монополістом у виробництві й на ринку або крупними компаніями на товари та послуги воєнного призначення, виконані на замовлення держави. В цьому випадку монополісти обмежують конкуренцію, порушують права споживачів і отримують внаслідок цього високі прибутки. Монопольно низькі ціни встановлює товаровиробник під тиском монополістів. Такого тиску зазнають дрібні та середні фірми при укладанні контрактів з монополіями. Монопольно низькі ціни встановлюються на товари та послуги, які закуповує крупна компанія на комплектуючі деталі дрібних та середніх фірм через контрактну систему; на сировину, яка закуповується в країнах, що розвиваються; на товари, виготовлені у державному секторі економіки і т.д.