Поляризація доходів. Вартість життя

ВВП, ціни, доходи199519961997199819992000

Зміна реального валового внутрішнього продукту, %-12,2-10,0-3,0-1,9-0,46,0

Індекс споживчих цін, % за рік281,7139,7110,1120,0119,2125,8

Доларовий (США) еквівалент (за готівковим курсом): - середньої заробітної плати (грудень)67,2680,1586,9449,1739,8142,05

- середньої пенсії26,2828,3228,0524,7616,6813,40

- середніх грошових доходів на душу населення на місяць28,9835,7744,0336,6324,8926,69Як наслідок, в країні поширюється і поглиблюється бідність. За даними Стратегії подолання бідності [9], до категорії бідних в Україні у 2000 р. належали 26,7 % населення, до категорії вкрай бідних - 14,7 %. Тобто, відповідно до встановленого критерію бідності, більше половини населення України проживає на 56,6 % обсягу встановленого прожиткового мінімуму. Резонно було б доповнити вказану категорію тими, хто живе на залишок у 43,4 % до рівня прожиткового мінімуму, оскільки його розмір у 118 грн не забезпечує не тільки підтримання мінімально пристойного життя, але робить проблематичним фізіологічне виживання самої особи.

Основну частину бідних - 75 % становлять сім'ї з дітьми, 44,5 % бідних сімей - це сім'ї, у складі яких є пенсіонери. Майже 78 % усіх бідних становлять сім'ї, в яких хтось з дорослих працює, тобто наявність роботи та отримання заробітної плати сьогодні не захищає від бідності. Значна частина бідних домогосподарств - 37 % мешкає у сільській місцевості.

В країні поширюються прояви абсолютної бідності, безпритульність, жебрацтво, дитяча бездоглядність. За оцінками, в Україні понад 26 тис. волоцюг, з них майже 10 тис. - молодь. На обліку в органах внутрішніх справ майже 90 тис. осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків та психотропних речовин.

Обсяги та динаміка доходів населення формують рівень його життя. Рівень життя можна також достовірно оцінити за показниками структури сукупних доходів і витрат населення [10]. Так, у 2000 р. питома вага грошових доходів займала в структурі загальних доходів одного домогосподарства 72,4 %, в містах 75,3 %, у селах - 54,0 %, а частка отриманої у підсобних господарствах продукції - 18,2 %, 8 % та 34,9 %, відповідно. Оскільки в аграрних регіонах існують зазначені вище соціально-економічні проблеми (затримки з виплатами зарплат і пенсій тощо) грошові доходи не є визначальними в структурі загальних доходів, отримуваних домогосподарствами.

Скорочення реальних грошових доходів більшості населення, його платоспроможного попиту зумовило погіршення структури споживання населення. Основною статтею витрат сучасних домогосподарств, значення якої у кілька разів перевищує всі інші, є витрати на придбання продуктів харчування, що свідчить про нераціональну та дефіцитну їхню структуру. Так, у домогосподарствах, розташованих у міських поселеннях, частка сукупних витрат на харчування у 2000 р. становила 64,5 %, витрати на непродовольчі товари складали - 13,7 %, а оплата послуг - 16,4 % (цей рівень пов'язаний з неадекватним рівню доходів підвищенням плати за житлово-комунальні послуги). В той же час, в сільській місцевості частка витрат на харчування становила 57,2 %, витрати на непродовольчі товари - 16,1 %, а витрати на оплату послуг - 10,2 %.

Однак зі збільшенням структурної частки продуктів харчування у витратах значно погіршилась якість харчування населення. По-перше, за останні 10 років скоротилися обсяги споживання у 1,5-2,0 рази. Енергетична цінність раціону харчування 10 млн осіб (тобто майже п'ятої частини населення країни) є нижчою за 2100 кКал, що за визначенням Світової організації охорони здоров'я, є порогом бідності. По-друге, збідніла структура споживаних продуктів - порівняно з 1990 р. споживання на душу населення м'яса зменшилось на 52 %, молока - на 44 %, яєць - на 42 %, рибних продуктів - на 59 % (табл. 5.3). По-третє, знизилася енергетична цінність добового раціону однієї особи - для представника з найбідніших 30 % населення країни вона становить 1924 кКал, а фактичний рівень споживання склав за даними 2000 р., відповідно до раціональних норм: м'яса і м'ясопродуктів - 39-44 %, молока і молочних продуктів - 50 %, яєць - 56 %, риби і рибопродуктів - 41 %, цукру - 76-88 %, олії та інших рослинних жирів - 73 %, картоплі - 108 %, овочів та баштанних - 63 %, фруктів, ягід, горіхів, винограду - 33 %, хлібу і хлібних продуктів - 121 %.

Таблиця 5.3

Динаміка споживання