Сукупний попит та сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція нижча ніж потенційний обсяг виробництва (AS < Y (К , L)) через:

-монополізованість виробництва (при зменшенні доходів монополісти обмежують обсяги виробництва);

-нераціональність структури економіки;

-незацікавленість в інвестуванні (інфляція, неповна зайнятість. Дестимулююча фіскальна та грошово- кредитна політики).

Інфляційне зростання рівня цін (Р) обмежує заощадження (S) та інвестиції (I), що стримує сукупну пропозицію (AS).

МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В МОДЕЛІ

"СУКУПНИЙ ПОПИТ - СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ"

Модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" - базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.

На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.

4.1. Сукупний попит

Сукупний попит (AD, Aggregate demand) - це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.

Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці

де, C - споживчі витрати; I - інвестиційні витрати; G - державні витрати; NX - чистий експорт країни.

Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.

На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

де PY - номінальний обсяг доходу.

Звідси

Y = (MV)/P,

де P - рівень цін в економіці; Y - реальний обсяг доходу; М - кількість грошей в економіці; V- швидкість обігу грошей.

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу [2].

1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (P↑) скорочуються реальні запаси грошових коштів (М/Р↓). Отже, знижується попит на товари і послуги (AD↓,) та зменшується дохід (Y↓). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. P↑, M/P↓, C↓, AD↓.