Світовий Досвід Антимонопольного Законодавства

Граничний дохід – це величина зміни сукупного доходу в результаті додаткової продажі одиниці блага.

Об’єм попиту (одиниць в тиждень)Ціна (доларів за одиницю)Сукупний дохідГраничний дохід

0160-

1141414

2122410

310306

48322

5630-2

6424-6

7214-10

800-14

Таблиця 1 Сукупний і граничний дохід

Наведені у перших трьох стовпцях таблиці 1 дані показані графічному вигляді на малюнку 2.

Крива попиту, з якою стикається монополіст – це крива D. У міру того, як ціна зменшується з Р0 (12 дол.) до Р1 (8 дол.), сукупний дохід монополіста змінюється з величини, рівної В+С до величини А+С. Оскільки площа А більша від площі В, сукупний дохід збільшиться. Це видно з правої картинки, на якій показана величина сукупного доходу (ціна помножена на кількість) для даного обсягу випуску. Сукупний дохід справді максимізується при значенні ціни Р1.

На малюнку 3 ми бачимо ціну, сукупний та граничний дохід монополіста. Якщо випуск зростає з однієї одиниці до двох, то сукупний дохід зростає на 10 дол. (24 – 14). Ці цифри можуть бути отримані на основі кривої MR на лівій картинці. Для обсягів випуску нижче максимізуючого дохід рівня граничний дохід додатній, а вище максимізуючого дохід рівня граничний дохід від’ємний.

Залежність між ціною і граничним доходом в загальному вигляді описується таким рівнянням: MR = приросту сукупного доходу від продажу однієї додаткової одиниці продукції = ціна, за якою продається ця додаткова одиниця продукції мінус величина втрат прибутку внаслідок того, що початковий випуск продається тепер за нижчою ціною.

На малюнку 4 показаний оптималь¬ний випуск для монополій, що існує за умови MR=MC (граничний дохід рівний граничним витратам). Для моно¬поліста MR – крива його граничного дохо¬ду , а MC – крива його граничних витрат. Для обсягу випуску менших Q* граничний дохід є більшим від граничних витрат, так, що збільшення випус¬ку сприяє збільшенню прибутку. При обсягу випуску більшому Q* зростання прибутку відбувається при зменшенні випуску. Таким чином, величина оптимального випуску для монополії дорівнює Q*, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам. У даному випадку P* більше величини середніх сукупних витрат ATC*. Загальна величина прибутку монополій дорівнює затемненій площі, рівній (P*–ATC*)Q*.

Отже, щоб максимізувати свій прибуток, монополія дотримується двокрокової процедури

розрахунок оптимального позитивного випуску (див. раніше), який дозволяє максимізувати прибуток;