Цикли ділової активності

Сьогодні цілком очевидно, що економічна безпека є визначальним компонентом загальної безпеки суверенної України. Саме у сфері економіки країна перебуває за багатьма параметрами біля критичної межі.

Після розвалу СРСР майже у всіх постсоціалістичних державах розпочалися процеси реформ, спрямованих на створення ринкових відносин. Криза, в якій опинилася економіка України, змушує обернутися на пройдений шлях і зробити бодай попередні висновки.

На загальному фоні економічної фінансової, соціальної кризи тривало вивезення капіталу за кордон (за різними оцінками, 20-25 млрд. дол. щороку); закупівля валюти населення становить - 15-18 % від загальних грошових доходів.

Серед ключових причин ситуації, що склалася, багато які з російських авторів відзначають насамперед низький рівень державного регулювання економіки. На їхню думку, автори курсу невдалих реформ, руйнуючи систему державного регулювання, переоцінили роль саморегулювання у ринковій економіці, що було величезною помилкою. Навіть у країнах з усталеною ринковою економікою роль держави не тільки зберігається, а й зростає.

Місія будь-якої держави ґрунтується на виконанні п'яти найголовніших завдань, без чого неможливим є сталий всеохоплюючий розвиток, який веде до скорочення бідності:

- утвердження основ законності;

- підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності;

- фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури;

- підтримка незахищених груп населення;

- захист навколишнього середовища.

Однобічний підхід до державного регулювання призвів до спаду виробництва і, як наслідок, зубожіння населення, зростання соціальної напруженості.

Міністерство економіки наводить такі показники економічного розвитку у 1998 р.: зниження ВВП - 1.7%, інфляція - 20%. Таким чином, за спадом обсягів ВВП та промислового виробництва ситуація в Україні є близькою до російської і трохи кращою - за показниками фінансової стабілізації [12; 30-33].

Для виходу із існуючого становища необхідно вжити таких заходів:

1. Невпинний спад в економіці викликаний відсутністю у виробників оборотних засобів, а також коштів для інвестування структурної перебудови економіки і впровадження передових технологій. Яким чином поповнити оборотні засоби підприємств, коли бюджету це не під силу ні сьогодні, ні у найближчій перспективі? Парадокс, але на руках у населення значні ресурси (біля 12-15 млрд. дол.). Щоб залучити ці кошти в обіг, треба подолати недовіру населення до банків. Для цього пропонують, наприклад, створити українсько-іноземні банки із спільними гарантіями урядів, надавши їм право приймати вклади від населення.

2. Необхідно перекрити канали вивезення капіталу за кордон (за деякими оцінками, з України щороку вивозиться не менш як 5 млрд. дол.).

3. Джерелом оборотних коштів може бути емісія НБУ, при цьому вона має здійснюватись відповідно до випуску продукції.

4. Одна з причин браку коштів для інвестицій і збільшення заборгованості з виплат - невиконання доходної частини бюджету. Причини такого становища добре відомі - спад виробництва, ухилення від сплат до бюджету тощо.

5. Залучення капіталів тіньової економіки, які становлять в Україні