Безробіття та його форми, причини та наслідки безробіття

Неповна зайнятість – біда для економіки, вона є однією з причин макроекономічної нестабільності. Тому держава намагається в рамках антициклічного регулювання досягти рівня повної зайнятості, яка б відповідала пропорціям макроекономічної динаміки. Таке регулювання здійснюється через біржу праці (національну службу зайнятості) в рамках насамперед кейнсіанської макроекономічної моделі.

Додатки до запитання №1 “неповна зайнятість”

*1

Слід відзначити, що ринок праці далеко не однорідний і поділяється на багато секторів з робочими місцями з різними вимогами та властивостями. Тобто існують багато спеціалізованих ринків праці в розрізі галузей, професій, територій. Існують труднощі в “стикуванні” спеціалізованих ринків праці. Зокрема вони виникають тоді, коли безробітний не може знайти роботи за своєю спеціальністю, водночас існує багато інших місць за іншою, тому він не може знайти одне із них без відповідної перекваліфікації. Проте, виникають ситуації, коли не вигідно, а інколи і неможливо змінювати професію, підвищувати кваліфікацію, переїхати на нове місце проживання тощо.

*2

Встановлення високого мінімуму ставки заробітної плати – насамперед під впливом профспілок – обмежує можливості рівноваги ринку праці. Зокрема в США до 1992р. мінімальна заробітна плата становила 3,35 дол. за годину (50% від середньої заробітної плати), а в 1992р. цей мінімум зріс до 4,55 дол. за годину. Даний рівень заробітної плати є значно вищим від рівноважного.

*3

Якби не існувало профспілок, що намагають підвищувати ставку заробітної плати, можна було б очікувати, що незайняті працівники згодились би на нижчу заробітну плату W0, що характерно для ринку праці, на якому ніхто не контролює ціну праці. Успіх будь-якої галузевої профспілки у встановленні ставок заробітної платні вище рівноважної супроводжується скороченням кількості зайнятих. Чим вища ставка заробітної плати, тим більше безробітних

*4

Існують різні трактування форм безробіття. Частина дослідників розмежовує фрикційне і добровільне безробіття, вважаючи перше лише формою структурного безробіття; при цьому грунтують на аналізі безробіття, зробленого ще К.Марксом.

*5

Термін “фрикційне” (від латинського frictio – “тертя”) точно характеризує суть явища – ринок праці функціонує неповоротно, із запізненням приводячи у відповідність кількість працівників і робочих місць. Фрикційне безробіття насамперед пов’язане насамперед з недостатньою інформацією про наявність вільних робочих місць.

*6

У різних країнах вік працездатності неоднаковий. Зокрема у Великобританії і Німеччині – це 18 років, у Франції –19, у Бельгії –21, а Нідерландах –23 роки. В Україні повнолітніми працівниками вважаються громадяни, що досягнули 18 років. Працездатний вік починається раніше ( з 16 років), але при цьому встановлюється менша тривалість дня і нижча заробітна плата.

*7

Таких осіб нараховується багато. Лише в США, Німеччині та Великобританії їх кількість оцінюється в 1-3 млн. у кожній з цих країн.

2.Напрями основних потоків праці та їх зв’язок із видами безробіття