БЕЗРОБІТТЯ, ЙОГО МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА НАСЛІДКИ

зайняті безробітні L питу на працю і жорсткої зарп-

лати (Wr ) на горизонтальну

вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-

цюючих.

Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засо-

бом вирішення або загострення суперечності між працюючими

(інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає

зарплата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою

кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення

мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профспілок при

укладанні трудових угод між найманими працівниками і

підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як

стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності

кадрів, також зумовлює "негнучкість" зарплати щодо зниження.

Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, зав-

жди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що

рівень цін на товари та послуги (P) є зовнішнім, щодо ринку

праці, чинником. Якщо виявляє недосконалість ринок товарів та

послуг, то так само стає недосконалим і рівень зарплати як

засіб саморегулювання ринку праці. Навіть коли між проф-

спілками та підприємцями існує домовленість про стабільність

зарплати на певному відрізку часу, то реально зарплата може

продовжувати змінюватися під впливом цін.

Хибні передбачення. Суб'єкти,що домовляються про зар-

плату,намагаються передбачити майбутні ціни.Але у своїх пе-