Ринок цінних паперів, його місце в економіці
Акція - це пайовий цінний папір, породжений розвитком акціонерних товариств, що свідчить про внесення вкладу в капітал акціонерного товариства і, що дає права на одержання частини прибули у вигляді дивіденду. Державними органами акції не випускаються, вони емітуються тільки різними промисловими, торговими і фінансовими компаніями, що виступають у формі акціонерних товариств.
Акціонерні товариства, і закриті, і відкриті випускають акції, і зібрані за рахунок реалізації акцій кошти складають власний або статутний капітал акціонерного товариства. Цей капітал може бути збільшений двома методами: або шляхом накопичення частини прибули, що не розподіляється як прибуток серед акціонерів; або шляхом випуску нових додаткових акцій.
Прибуток по акції називається дивідендом і є частиною прибутку, що не накопичується, а розподіляється серед акціонерів.
Як цінний папір, акція свідчить про те, що її власник вніс пай в акціонерне товариство й у силу цього став співвласником останнього. Розмір цього паю, що фіксує масштаби долі даної особи у володінні акціонерним товариством, визначається кількістю приналежних йому акцій. Покупка акції сама по собі - не надання кредиту акціонерному товариству, а вкладення капіталу в це товариство. По своїй економічній природі покупка акцій - це інвестиції переважно грошових (але іноді матеріальних або інтелектуальних) коштів із метою одержання частини прибули акціонерного товариства. Але саме існування акціонерних товариств і акцій породжено розвитком кредитних відносин. Формально при покупці акції не існує єдності усіх трьох принципів кредиту - терміновості, обертаємості і платності. Акція - це безстроковий цінний папір і, як правило, вона не погашається акціонерним товариством. Але в принципі власник акції може в зручний для себе момент продати акції третій особі і тим самим повернути витрачені кошти. Таким чином, вкладення в акції мають, хоча й у специфічній формі, риси терміновості і обертаємості, властиві кредиту. Принцип же платності виражається в одержанні власником акції прибутку на неї.
Акція як цінний папір має цілий ряд специфічних властивостей, що властиві саме їй. Ними є: споживальна вартість, курсова вартість, оборотність і ліквідність. Тільки якщо акція дійсно являє собою сукупність цих чотирьох властивостей, вона може виступати на ринку цінних паперів як інвестиційний товар, що свідчить про здійснення інвестицій у реально функціонуюче акціонерне товариство.
Слід при цьому зазначити те, що ідеальних акцій, що мали би всі розглянуті вище чотири властивості на високому рівні, не існує. Ризик завжди в більшому або меншому ступені має місце.
Акціонерні товариства випускають акції двох типів: звичайні і привілейовані.Звичайний тип акцій переважає. Всі власники звичайних акцій є повноправними акціонерами, оскільки кожний із них має, у принципі, право голосу на загальних зборах акціонерів, що дає формальну можливість брати участь у виборах правління, ревізійної комісії, визначати напрямок діяльності акціонерного товариства. Як і в будь-якого власника, що управляє справою, відповідальність міститися у можливості загубити свої гроші.
Звичайні акції не гарантують розмір дивіденду і навіть взагалі одержання дивіденду власником акцій. Вони можуть приносити і великі дивіденди, і взагалі не приносити їх. Усе визначається масою прибутку, одержуваного акціонерним товариством, і рішенням його керівництва, яка частина прибутку повинна накопичуватися, а яка може бути направлена на виплату дивідендів. Насамперед розподіляються дивіденди по привілейованих акціях, а частина, що залишилася - по звичайних акціях. Звичайні акції не викуповуються підприємством після якогось терміна. Підприємство викуповувати назад акції не зобов'язано за умовами, і якщо на вільному ринку ці акції перестануть кого-небудь цікавити, те вони перетворяться в нікчемні, нічого не варті папірці.
Як свідчить практика, саме інвестиції в звичайні акції є в цілому найбільше дохідними з погляду одержання дивідендів, якщо розглядати цю прибутковість не за один випадковий рік, а за ряд років. Але привабливість звичайних акцій для інвесторів обумовлена не стільки розмірами дивідендів, скільки збільшенням ринкової курсової вартості акцій або так називаним приростом капіталу.
Привілейовані акції - це акції, які за своїми характеристиками займають проміжне становище між облігаціями і звичайними акціями. З одного боку, привілейовані акції, також як і облігації, приносять інвестору фіксований прибуток і не дають йому право голосу на загальних зборах акціонерів. З іншого боку, тримач привілейованої акції є власником акціонерного товариства, тобто акціонером, і свій прибуток одержує у формі дивіденду при розподілі прибули. При цьому розподіл дивідендів по привілейованих акціях повинен відбуватися раніше, ніж по звичайних акціях, а при банкрутстві акціонерного товариства власники цих акцій мають переваги у відшкодуванні своїх втрат у порівнянні з власниками звичайних акцій. У цьому полягає привілейованість акцій.