Неокейнсіанські макроекономічні моделі.

Цей вираз можна прочитати так: в обігу має перебувати

стільки грошей,скільки їх потрібно для реалізації створеного

продукту PY з урахуванням швидкості обертання грошей V.

Порушення рівноваги виявляється в тому,що у населення на-

прикінці кожного попереднього періоду є більше грошей,ніж

потрібно для реалізації продукту,тобто для здійснення витрат

M>PY/V.Причин тут може бути декілька:грошова емісія,-

пришведшення обертання грошей внаслідок бажання позбутися їх

якомога швидше(з огляду на інфляцію),тощо.При збільшенні гро-

шової пропозиції попит має збільшуватись.Якщо М ,то і YD .

У зв'язку з останнім висновком виникає запитання: чому

збільшення грошової пропозиції не може збалансувати АD та

АS? Принаймі тому, що інфляційне зростання цін обмежує наг-

ромадження та інвестиції, стримуючи пропозицію.

Ми брали до уваги явище інфляції.Дуже вдала ідея по-

яснення динаміки попиту і пропозиції в умовах інфляційної

економіки належить англійському економісту Річарду Лейярду.

Перша особливість моделі полягає в тому,що в ній зміни

попиту і пропозиції розглядаються не у звичайних для нас

координатах Y та Р,а у координатах Y та  (грец.пі),де  - інфляція.

По-друге, при створенні моделі виходять з положення,що

обсяги виробництва у короткотерміновому періоді визначаються

цінами.Тому рівняння ціноутворення стає рівнянням пропозиції.

По-третє,версія динамічної кривої попиту враховує існу-

вання залежності P=MV/Y.