ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

лика (лише 2-3% резерів), з одного боку, а з іншого - саме

активна кредитно-грошова політика центрального банку, пов-

'язана з операціями на відкритому ринку, змушує комерційні

банки вдаватись до кредитів центрального банку. Постійна

зміна обов'язкових резервних вимог центрального банку нега-

тивно позначається на діяльності комерційних банків, тому цей

метод слід застосовувати обережно. Операції на відкритому

ринку мають перевагу більшої гнучкості, адже державні цінні

папери можна продавати чи купувати у великих кількостях, що

дає можливість достатньо швидко впливати на обсяг резервів

комерційних банків.

Політика "дешевих" і "дорогих" грошей.

Держава, маніпулюючи через свій центральний банк важеля-

ми кредитного регулювання - операціями на відкритому ринку

цінних паперів, зміною норми обов'язкових резервних вимог і

зміної облікової процентної ставки, може здійснювати політику

"дешевих" і "дорогих грошей".

Політика "дешевих" грошей має на меті зробити кредит де-

шевим і легкодоступним, щоб збільшити обсяг сукупних витрат і

зайнятості в умовах економічного спаду чи депресії. Політика

"дорогих" грошей полягає в обмеженні пропозиції грошей, щоб

зменшити сукупні витрати і стримати інфляцію. У першому ви-

падку відображається кейнсіанські уявлення про грошово--

кредитне регулювання, а у другому - неокласичні (монета-

ристські).