РОЛЬ ДЕРЖАВИ В ЗМІШАНІЙ ЕКОНОМІЦІ

План.

1.Ринок як регулятор змішаної економіки.

2.Державне регулювання економіки.

3.Інструменти та ефективність державного регулювання економіки.

1. Основним регулятором змішаної еконо¬міки є ринок. «Невидима рука» ринку регулює найваж¬ливіші параметри економічного розвитку. Насамперед ринковий механізм об'єднує виробників і споживачів в єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це озна¬чає, що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільш потрібні суспільству, примушує підприємців застосовувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробці та впровадженню нових, найбільш ефективних технологій. І нарешті, ринок виконує велику селективну функцію серед товаровиробників, завдяки чому із товарного виробництва вибувають ті господарські суб'єкти, результати діяльності яких не відповідають умовам ринкової конкуренції.

Проте ринок не є ідеальною формою організації суспільного виробництва. Як суб'єкт макроекономічного регулювання він має певні обмеження, які можна об'єд¬нати в чотири напрямки.

Перший - ринок не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти такому явищу, як економічна неста¬більність, яка проявляється через затяжний спад вироб¬ництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції тощо.

Другий - ринок здатний реагувати лише на індиві¬дуальні потреби людей, які фінансуються окремими суб'єктами згідно з їхньою індивідуальною платоспромож¬ністю. Тому ринок не має механізмів, які здатні забезпе¬чувати людей суспільними благами, тобто товарами та послугами колективного споживання, потреба в яких не залежить від індивідуальної платоспроможності. До них належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров'я, освіти, науки, культури тощо.

Третій - сучасний ринок не є досконало конкурент¬ним, оскільки на ринкові відносини великий вплив мо¬жуть справляти монопольні утворення. Впливаючи на обсяги виробництва і ціни, вони обмежують ефективність ринкової конкуренції і створюють умови для такого розподілу ресурсів, яке враховує не суспільні, а власні інтереси. Ринковий механізм не має надійного імунітету, який здатний протистояти монополізму.

Четвертий - взаємодія людей через ринковий механізм породжує негативні побічні наслідки, так звані зовнішні ефекти, які не враховуються в процесі ринкових відносин. До них належать надмірна нерівність в доходах, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних умов життя населення, відхилення від стан¬дартів якості споживчих товарів тощо.

2. Перелічені вище обмеження ринку можуть бути ком¬пенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку. Тому на сучасному етапі розвитку товарного виробництва держава об'єктивно змушена виконувати ряд функцій, спрямованих на регулювання економіки. До го¬ловних її функцій можна віднести такі:

1. Розробка політики соціально-економічного розвитку країни, за допомогою якої визначаються головні цілі, пріоритети та засоби розвитку економіки. Це означає, що держава розробляє стратегію соціально-економічного розвитку: визначає ресурси та передбачає певні заходи, які необхідні для її реалізації; прогнозує економічні, соціальні та міжнародні наслідки від її впровадження в життя. Дер¬жавна економічна політика реалізується через економічні прогнози, плани та програми, які в умовах ринкових від¬носин мають орієнтуючий та рекомендаційний характер.

2. Формування правових засад функціонування еконо¬міки. З цією метою держава визначає правовий статус окремих форм власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, регулює відносини між окреми¬ми суб'єктами ринку, тобто встановлює «правила гри» на ринку. Спираючись на економічне законодавство, вона виконує роль арбітра в сфері господарських відносин, виявляє випадки незаконної діяльності та застосовує відповідні заходи до порушників.