МУЛЬТИПЛІКАТОР ІНВЕСТИЦІЙ

Другий висновок полягає у тому, що існує зв’язок між мультиплікатором і граничними схильностями до споживання і заощадження. Доля приросту доходу, що спрямовується на заощадження (ГСЗ), визначає сумарний ефект від послідовних циклів витрат, які викликані початковою зміною доходів. Мультиплікатор і гранична схильність до заощаджень обернено залежні:

МІ=1/ГСЗ.

Згадаємо також, що ГСС+ГСЗ=1. Звідси: ГСЗ = 1-ГСС, тоді

МІ=1/ (1-ГСС).

З таблиці 1 видно, що МІ=1/ГСЗ=4.

Отже, чим менша частка доходу, яка заощаджується, тим більші чергові витрати в кожному діловому циклі і більший мультиплікатор.

Початково економіка знаходилась в стані рівноваги. Якщо приватний сектор економіки збільшує інвестиційні витрати, то нові збільшені інвестиції перевищують рівноважні заощадження. Це означає, що обсяг ВВП уже не є рівноважним. Виникає питання, на скільки повинен зрости ВВП, щоб рівновагу було відновлено? Мабуть настільки, щоб стимулювати додаткові заощадження для компенсації приросту інвестицій. Тобто:

ВВП=МІ*ВІп=(1/ГСЗ)* ВІп.

Для остаточних висновків необхідно схематично показати дію мультиплікатора:

Етапи ділових угодВитратиДоходи

1-й

ВІ1 ГСС0*ВІ1

ГСС1*ВІ1 ГСС1*ВІ1

ГСС2*ВІ1 ГСС2-1*ВІ1

: :

ГССп-1*ВІ1 ГССп-1*ВІ1

2-й

3-й

:

п-й

СуВ = ВВП

Якщо скласти всі доходи, створені початковою зміною інвестиційних витрат, одержимо приріст ВВП (ВВП). В умовах рівноваги приріст доходу дорівнює приросту витрат. Відношення між приростом доходу, як наслідком, і початковим приростом інвестицій, як причиною, і є мультиплікатор інвестицій.