МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
За допомогою кількісного фінансового аналізу розв'язується широке коло завдань – від елементарного нарахування відсотків і до складних інвестиційних, кредитних та комерційних проблем у різних постановках, які залежать від конкретних умов [8].
Ці завдання можна сформулювати так:
-вимірювання кінцевих фінансових результатів операцій для кожної з двох сторін фінансової угоди;
-виявлення залежності кінцевих результатів від основних параметрів операцій або угоди та вимірювання взаємозв'язків між параметрами;
-розробка оптимальних планів здійснення фінансових операцій для примноження прибутків;
-визначення параметрів еквівалентних змін умов фінансової угоди.
2.Сучасний фінансовий механізм України і його місце в
системі елементів державного регулювання економіки
2.1 Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління
Поняття “стратегічне планування” з точки зору теорії управління визначається як процес прийняття рішень щодо цілей їх організації, їх зміни, використання ресурсів для їх досягнення, а також щодо стратегій, які обумовлюють одержання, використання та розміщення цих ресурсів. Базовими вимогами до здійснення цього процесу є наявність формалізованої процедури планування, відповідної інформаційної бази, організаційних рамок планування, чітко визначених результатів планового процесу, а також прийняття стратегічних рішень у межах визначеної ієрархії цілей, яка має такий вигляд: “місія – цілі – стратегії – завдання – програми”.
Процес загальноекономічної стратегії розвитку має здійснюватися у наступній послідовності: попередній опис цілей; аналіз факторів зовнішнього середовища та оцінка внутрішнього потенціалу організації; формулювання планових припущень; визначення цілей; оцінка альтернатив та вибір стратегії розвитку; визначення завдань та програм; розробка планового документа; розробка стратегії впровадження планового документа [4].Реалізація обраної стратегії може передбачати вирішення певних завдань. Завдання, на відміну від місії, цілей і стратегії, жорстко локалізовані в часі. Це прив'язані до певних строків результати, яких необхідно домогтися. Їх вирішення багато в чому залежить від виконання програми розвитку, тобтоздійснення сукупності заходів із залученням відповідних ресурсів.
Стратегія впровадженого розробленого планового документа повинна передбачати координацію зусиль виконавців; створення системи стратегічного контролю, яка б сигналізувала в разі відхилення від обраного шляху розвитку або зміни умов зовнішнього середовища, що вимагає коригування планових установок.
Фінансова стратегія займає особливе місце в межах системи стратегічного планування. Її генеральною метою є ресурсне забезпечення нарощування економічного потенціалу. Реалізація даної мети можлива черех досягнення таких часткових цілей: формування та підтримання оптимальної структури капіталу фірми; підтриманнястійкого фінансового стану та ефективний розподіл фінансових ресурсів за відповідними напрямками.
Процес розробки фінансової стратегії складається з таких етапів:
-ретроспективний аналіз;
-виявлення сильних та слабких сторін фінансово-господарської діяльності;
-розробка перспективного прогнозу з урахуванням імовірнісних планових припущень, сформулбованих у межах загальноекономічної стратегії;