Міжнародна торгівля та валютні системи

II. Валютні системи.

1. Валютні курси.

Вільно плаваючі валютні курси. Вільно плаваючі валютні курси визначаються безперешкодною грою попиту і пропозиції. Розглянемо курс, або ціну, по якій, скажімо, американські долари можуть бути обміняні на британські фунти стерлінгів.

Падаючий попит на фунти вказує на те, що якщо фунт стане менш дорогим для американців, то і британські товари стануть для них дешевшими. Це змушує американців розширити попит на британські товари а, отже, на фунти, з допомогою яких можна купити ці товари.Пропозиція фунтів падає, тому що по мірі того як ціна фунта, виражена в доларах підвищується, у британців з'являється схильність купувати більше американських товарів. Причина, кінцево, полягає в тому, що при більш високих цінах на фунти в доларах, англійці зможуть отримати більше американських доларів і тому більше американських товарів на кожний фунт. Таким чином, американські товари стають дешевшими для британців, що в свою чергу стимулює купівлю більшої кількості американського товару. Купуючи американські товари, вони постачають фунти на валютний ринок, оскільки для придбання американських виробів вони повинні обміняти фунти на долари. Крапка перетину попиту і пропозиції на фунти визначить ціну фунта в доларах.

Валютний курс, що встановлюється вільними ринковими силами, може змінюватися і дійсно змінюється. Коли ціна фунта в доларах збільшується, то кажуть, що вартість долару понизилася або долар обезціниться по відношенню до фунту. У більш загальному вигляді знецінення валюти означає, що для покупки однієї одиниці будь-якої іноземної валюти потрібно більше одиниць національної валюти. Якщо долар знецінюється по відношенню до фунту, то фунт відносно долару дорожчає і навпаки.

Які ж сили здатні зумовити подорожчання і знецінення долару? Розглянемо деякі з найбільш важливих факторів:

- зміни в уподобаннях споживачів. Будь-які зміни в уподобаннях і звичках споживачів до виробів інших країн змінюють попит і пропозицію на валюту цієї країни, а також змінюють валютний курс. Наприклад, якщо технологічні досягнення американців у виробництві комп'ютерів роблять їхню техніку більш привабливою для британських споживачів і промисловості, то вони, купуючи більше американських комп'ютерів, постачають більше фунтів на валютний ринок, і курс долару підвищується. І навпаки, якщо англійський товар стане більш популярним в США, то попит на фунт зростає і курс долару знизиться.

- відносні зміни в доходах. Якщо зростання національного доходу однієї країни обганяє зростання цього показнику в інших країнах, то курс її валюти, по всій видимості, знизиться. Імпорт країни знаходиться в прямій залежності від рівня її доходу. Наприклад, по мірі підвищення доходів в США американські споживачі стануть купувати більше вітчизняних та іноземних товарів. Якщо економіка США швидко ширшає, а британська економіка стагнує, то американський імпорт британських товарів а, отже, попит в США на фунти буде рости. Ціна фунта в доларах буде підвищуватися, що означає знецінення долару.

- відносна зміна цін. Якщо рівень внутрішніх цін в США швидко росте, а у Великобританії залишається незмінним, то американський споживач буде шукати відносно дешеві британські товари, завдяки цьому збільшуючи попит на фунти. І навпаки, британці будуть менш схильні купувати американські товари, знижуючи пропозиція фунтів. Це поєднання зростання попиту і падіння пропозиції фунтів викличе знецінення долару.

- відносні реальні процентні ставки. Припустимо, Сполучені Штати з метою підчинення інфляції стануть проводити політику "дорогих грошей", як то було, наприклад в кінці 70 – на початку 80-х років. В результаті реальні процентні ставки - процентні ставки, що скоректувалися з урахуванням темпів інфляції - піднялися в США вище, ніж в інших країнах. Незабаром британські приватні особи і фірми переконалися, що США перетворилися в дуже привабливе місце для вкладення фінансових коштів. Це збільшення попиту на американські фінансові активи означало розширення пропозиції англійських фунтів, і тому вартість долару зросла.

- спекуляція. Припустимо, очікується, що американська економіка: а) стане рости швидше, ніж британська; б) зштовхнеться з більш сильною інфляцією, ніж Великобританія; в) буде мати більш низькі реальні процентні ставки, ніж Великобританія. Ці прогнози дозволяють сподіватися, що в майбутньому курс долару знизиться, а курс фунта, навпаки, підвищиться. Отже, держателі доларів спробують перевести їх в фунти. Цей обмін, безумовно, викличе зниження курсу долару і підвищення курсу фунта. Теж саме відбувається і в дійсності. Знецінення долару, і дорожчання фунта відбувається постільки, поскільки спекулянти в своїх діях виходять з того, що ці зміни в вартості валют дійсно відбудуться.Фіксовані валютні курси. На іншому полюсі знаходяться країни, що часто фіксували або "закріплювали" свої валютні курси, намагаючись подолати нестаток, притаманний системі гнучких курсів. Для того, щоб проаналізувати наслідки і проблеми, пов'язані з системою фіксованих курсів, припустимо, що США і Великобританія вирішили підтримувати валютний курс 2$=1ф.ст. Основна проблема полягає в тому, що уряд, проголошуючи долар прирівняним за вартістю до декількох фунтів, не декретує стабільність у відношенні попиту і пропозиції фунта. Оскільки попит і пропозиція з часом змінюються, держава для стабілізації валютного курсу повинна прямо або не прямо втручатися в функціонування валютного ринку. Припустимо, що попит на фунти зріс на деяку величину, отже дефіцит платіжного балансу зріс. Це означає, що американський уряд підтримує валютний курс, що нижче рівноважного. Як Сполучені Штати можуть компенсувати брак фунтів, що відображає дефіцит платіжного балансу США? Підштовхувати валютний курс вгору до рівня рівноваги? Відповідь очевидна: необхідно змінити ринковий попит чи пропозицію або і те, і інше таким чином, щоб відповідні графіки перетиналися при курсі 2$=1ф.ст.