Різновиди цін залежно від впливу держави на їх визначення
По-перше, в монопольних галузях господарства немає вільного ціноутворення через відсутність конкуренції. Підприємства таких галузей можуть зловживати встановленням високих, по суті монопольних цін. До таких галузей належать комунальне господарство держави, державний зв'язок тощо. Держава регулює ціни на їхні послуги в інтересах суспільства і споживачів.
По-друге, в деяких галузях в окремі періоди може різко скороти¬тись пропозиція товарів і послуг або значно зростає попит. Для того щоб обмежити різке підвищення цін, держава може встановити пев¬ний рівень цін, який образно називають «стелею ціни». Це законо¬давче встановлена максимальна ціна, яку продавцю дозволяється про¬понувати на свій товар або послугу.
Державний контроль за цінами стосується в основному товарів першої необхідності. Треба мати на увазі, що в умовах ринкових відносин встановлення «стелі цін» на певні товари і послуги призво¬дить у ряді випадків до їхнього дефіциту. Це пояснюється тим, що послаблюються стимули до розширення виробництва.
Через особливості сільськогосподарського виробництва держава контролює ціни у цьому секторі. Основна мета державного втручання у ціни на сільськогосподарську продукцію полягає в збе¬реженні паритету цін.
Міжнародна торгівля зазнає політичного і економічного втручання з боку держави. Це стосується і ціноутворення.
На рівень цін впливають мита, які включаються до ціни. Вони мають різне призначення. Передусім мита є на імпортні товари. Вони впроваджуються з метою одержання доходів до державного бюджету або для захисту національної економіки. Фіскальні мита, як правило, застосовуються до товарів, які не ви¬робляються всередині країни (наприклад, в Україні це кава, банани).
Протекціоністські мита встановлюються для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції.
До країни, яка експортує товар, можна застосувати мито (при цьому ціна зростає) або .щортну квоту. Для того щоб уникнути невигідних торгових бар'єрів, країна обирає той чи інший спосіб встановлення експортної ціни. Наприклад, японські автомобільні компанії під загрозою введення Сполученими Штатами Америки більш високих мит погодилися на запровадження добровільних екс¬портних обмежень на експорт своїх товарів у США.
3. Пільгові ціни, які регулюються державоюДля стимулювання продажу окремих товарів встановлюють так звані пільгові ціни. Їх використовують для залучення покупців до магазину і збільшення обсягу продажу товарів, що пропонуються в магазині за звичайними цінами. Розрахунок тут такий: покупець прийшов купити певний товар за зниженою ціною, про який він дізнався з реклами, але знайомство з іншими товарами (а це най¬ефективніше відбувається в самому магазині) спонукає його купува¬ти їх уже за звичайними цінами.
У пільгових цінах використовуються різноманітні знижки, які слід розглядати як винагороду споживачам за певні дії, наприклад, за опе-ративну своєчасну оплату рахунків за куплені товари, за кількість купленого товару, коли після певного обсягу (допустімо, 100 оди¬ниць) ціна за один виріб зменшується, тощо.
Якщо ціна встановлена для товарів без знижки, заздалегідь заз-начена продавцем, її називають вихідною, базисною або ціною пропозиції.
Як правило, ціни на промислову, сільськогосподарську продук¬цію і послуги фіксуються в спеціальних довідниках-прейскурантах, тому їх називають Такі ціни калькулюються ви¬робниками виходячи з виробничих витрат, очікуваного прибутку і умов реалізації товару на ринку. Вони встановлюються на певний період. Ціна змінюється, якщо змінюються виробничі витрати або умови реалізації на ринку.
У багатьох випадках у встановлених прейскурантних цінах нада-ються знижки. Без оголошення величини ціни покупець, по суті, знижку на ціну не відчуває, тобто він сприймає ціну як звичайну.
Держава враховує при встановленні мита ще одну обставину. Деякі країни намагаються реалізувати надлишкову продукцію за дем¬пінговими цінами, які нижчі за її собівартість. Для боротьби з дем¬пінгом запроваджуються спеціальні мита, які покликані захистити національну промисловість.