Інфляція та її наслідки. Стагфляція

Інфляція – довгострокове стійке підвищення загального рівня цін, що призводить до знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності. Інфляція спричиняється перевантаженням сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою товарам та послугами. Внаслідок цього змінюються параметри рівноваги потоку товарів і послуг та потоку грошей:

Пропозиція грошей * Швидкість обігу =Загальний рівень цін* Кількість товарів і послуг.

Також існують поняття дефляції – довгострокове і безперервне зниження загального рівня цін – і дезінфляції – уповільнення темпів інфляції. Для кількісного визначення інфляції використовуються індекси цін і рівень цін. На практиці інфляція, як правило, вимірюється зміною індексу споживчих цін.

Інфляція – з макроекономічної точки зору – це диспропорція попиту та пропозиції, а також інших пропорцій у народному господарстві, що веде до зростання цін. Інфляція вимірюється за допомогою індексу цін, який можна розрахувати як по роздрібних, та к і по оптових цінах. На практиці найчастіше для виміру інфляції використовують індекс ВНП. В макроекономіці визначають такі види інфляції за наступними критеріями:

1. За темпами росту цін: помірну(ціни ростуть до 10% на рік і зберігається вартість грошей, використовують номінальні ціни при укладенні контрактів); галопуючу (ціни ростуть на 100% і більше на рік, контракти укладаються з врахуванням темпу росту цін); гіперінфляція – ціни зростають від 100% і більше, в економіці спостерігається обвал доходів, цін і темпів росту.

2. За ступенем розходження росту цін по різних товарних групах: збалансована – ціни ростуть рівномірно і співвідношення цін різних товарів один до одного залишається незмінним; незбалансована – ціни різних товарів змінюються відносно один одного непропорційно.

3. За ступенем передбачуваності: очікувана – така, яку можна прогнозувати; неочікувана – навпаки [3].

Фактори, які визначають інфляцію

Монетаристи, розглядаючи довгострокові періоди, стверджують, що головною умовою існування інфляції є збільшення грошової маси. У короткострокові періоди діють також інші причини інфляції.

За немонетарною теорією причинами інфляції є:

- перерозподіл національного доходу;

- збільшення сукупного попиту;

- зміна структури попиту;

- адміністративне підвищення цін монополіями, олігополіями, державою.

В сучасній економічній літературі виділяють три основних сили, які призводять до дисбалансу економіки і викликають інфляцію:

- державна монополія на емісію грошей і на зовнішню торгівлю;

- профспілкова монополія, яка визначає розмір зарплати і зайнятості;

- монополія найбільших фірм на визначення витрат виробництва і цін.

В теоріях, що опрацьовуються західними економiстами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат. Ці концепції розглядають різноманітні причини інфляції.