ПРОБЛЕМИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Обов’язковою умовою функціонування спеціального фонду є те, що видатки здійснюються лише в межах коштів, одержаних на цю мету в даному фонді. Залишки в коштів на кінець року зараховуються на рахунки спеціального фонду ( держаних цільових фондів та бюджетних установ та організацій по власних надходженнях) для проведення видатків в наступному році.

Реформа сукупних державних витрат повинна стати основою для рефор¬мування системи формування доходів бюджетів різних рівнів та визначи¬ти критерії кількісного розподілу фінансових ресурсів між ланками бюд¬жетної системи по вертикалі.

Реформа бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин пов'язана із реформуванням податкової системи України, зокрема пере¬глядом структури та переліку державних податків, розширенням ролі та частки місцевих податків і зборів, запровадженням регіональних (облас¬них) податків і зборів. За рахунок цього мають бути створені передумови для радикального зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, зміни дже¬рел формування дохідної бази цих бюджетів.

Наслідком цього має стати переведення усіх ланок місцевих бюджетів на власну дохідну базу. Конкретний перелік дохідних джерел окремих ланок місцевих бюджетів є темою спеціального дослідження і тут не роз¬глядається. Необхідно ухвалити нову редакцію Закону України "Про систему оподаткування", Закони України "Про місцеві податки і збори", "Про фінанси місцевого самоврядування".

В процесі реформи бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідносин в Україні має бути розв'язана проблема державної стан¬дартизації бюджетних видатків. Це означає, що в межах усієї території України державні та громадські послуги мають надаватись в гарантова¬них обсягах і бути за якістю не нижчими, ніж в середньому по країні. Ось чому в законодавчому порядку слід визначити державні мінімальні соці¬альні стандарти державних і громадських послуг. Необхідно ухвалити Закон України "Про державні мінімальні соціальні стандарти". У зв'язку з цим ми повинні реалістично переоцінити окремі норми законодавства, які, як засвідчила практика, не виправдали себе. Це, зокрема, стосується так званого нормативного підходу до формування мінімальних розмірів місце¬вих бюджетів.

Що стосується обов'язкових завдань органів місцевого самоврядуван¬ня, то в їх межах ці органи мають надавати державні та громадські послу¬ги на рівні не нижчому, ніж це буде передбачено державними мінімальни¬ми соціальними стандартами.

Переведення місцевих бюджетів на власну дохідну базу, запро¬вадження державних мінімальних соціальних стандартів створять ситуа¬цію, за якої частина органів місцевого самоврядування не матиме дос¬татніх дохідних джерел для забезпечення обов'язкових завдань щодо на¬дання державних і громадських послуг на рівні державних стандартів. Це пов'язано з об'єктивними причинами, зокрема такими, як нерівномірність розміщення продуктивних сил і податкової бази. Інша ж частина органів місцевого самоврядування навпаки матиме значний надлишок фінансових ресурсів, забезпечивши фінансування не тільки обов'язкових, а й факуль¬тативних завдань.

Реформа бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідно¬син передбачає внесення суттєвих змін до основ організації бюджетного процесу в Україні. В першу чергу це стосується існуючого порядку затвер¬дження бюджетів. Україна успадкувала порядок затвердження бюджетів, який склався в СРСР у 30-ті рр. Спочатку затверджується Державний бюджет України, в якому визначаються основні дохідні джерела зведених бюджетів областей. Потім затверджуються республіканський бюджет Авто¬номної Республіки Крим, обласні, міські міст Києва і Севастополя бюдже¬ти, де визначаються основні дохідні джерела міст обласного підпорядку¬вання, районів, районів у містах Києві та Севастополі. Згодом затверджу¬ються міські бюджети міст обласного підпорядкування та районні бюдже¬ти. Завершується цей процес затвердженням сільських, селищних бюд¬жетів та бюджетів міст районного підпорядкування. Таку процедуру за¬твердження бюджетів інколи називають процедурою затвердження бюд¬жетів "згори" "донизу".Слід зазначити, що подібна процедура формування і затвердження бюджетів зараз не застосо¬вується в жодній розвинутій країні. Затвердження бюджету центрального уряду і затвердження місцевих бюджетів – це складові двох самостійних бюджетних процесів. Враховуючи це, в ході реформи бюджетної системи і міжбюджетних взаємовідносин в Україні доцільно роз'єднати бюджетний процес, пов'язаний зі складанням, затвердженням і виконанням державно¬го бюджету України, і відповідний процес, пов'язаний із формуванням місцевих бюджетів. Слід законодавче визначити строки затвердження місце¬вих бюджетів, конкретний термін щодо кожного з них має визначати відпо¬відний орган місцевого самоврядування.

2.Роль податку як регулятора економіки

Загальновідомо, що кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій зобов’язана мати відповідні кошти, які концентруються в бюджеті. Через прибутки та видатки Центрального уряду і місцевої влади, тобто через бюджетну систему здійснюється пряме державне регулювання економіки.