ЗАКОНИ ТОТОЖНОСТІ ТА ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ

Цей закон визначається тотожно-істинною формулою А ≡ А, де під А розуміється будь-яка думка взагалі. Цю формулу можна розуміти і таким чином “одна і таж сама думка не може бути собою і якоюсь іншою” - інакше з’являється помилка яка має назву “підміна тези”.

Особливе місце займає закон тотожності для законотворчості та законозастосування. Оскільки жодний зі злочинів не може повторюватися ідентично (існують певні відмінності у скоєнні злочину), то не можна написати до кожного зі злочинних випадків певних законів і т.п. Тому розробляють закони, під які підпадає певна сукупність дій, які можна ототожнювати з діями, згідно яких діє той чи інший закон.

Важливе значення посідає закон тотожності при ідентифікації відбитків пальців, осіб і т.п.

Ототожнення різних понять в процесі розслідування чи доведення зумовлює логічну помилку – підміну понять, яка може бути як свідомою, так і не навмисною. Також велике значення має під час ведення судової справи трактувати одне і те ж поняття однаково, протягом всього процесу. Інакше це призведе до плутанини і прийняття неправильних рішень.

Велике значення в практиці юриста має ідентифікація (ототожнення) осіб або предметів, за допомогою якої встановлюється, з якого пістолета вистріляна куля, ким написаний лист тощо.

Без дотримання даного закону неможливо будувати правильні міркування, вести слідство, проводити законодавчі процеси і т.п.

2. Доказовість міркувань. Закон достатньої підстави та його роль у попередженні та розслідуванні злочинівНаші думки про будь-який факт, явище, подію можуть бути істинними або неправдивими. Висловлюючи думки, ми повинні обґрунтувати її істинність, тобто довести її відповідність дійсності. Так, висуваючи звинувачення проти підсудного, звинувачу повинен навести необхідні докази, обґрунтувати істинність свого твердження. В противному випадку звинувачення буде необґрунтованим.

Вимога доказовості, обґрунтування думок виражає закон достатньої підстави, який формулюється наступним чином: будь-яка думка визнається істинною, якщо вона має достатню підставу.

Якщо є b, то є і його підстава а.

Закон достатньої підстави має важливе теоретичне і практичне значення. Фіксуючи увагу на судженнях, які обгрунтовуються істинність висунутих положень, цей закон допомагає відділити істинне від неправдивого і прийти до вірного висновку. А це в роботі юристів – є провідним моментом. Будь-який висновок суду або слідства повинен бути обгрунтованим. В противному випадку звинувачення не може бути визнане вірним.

Закон достатньої підстави

Кожна вірна думка може бути доведеною

або:

Для того, щоб вважатися вірним, всяке положення

має бути доведеним

Іншими словами, для певного положення мають існувати достатні базові параметри, підстави, в силу яких воно вважається істинним.

В науці достатніми підставами вважаються:

•положення про перевірені факти дійсності;

•наукові визначення;