Типи відношень між поняттями
Типи відношень між поняттями
Порівнянні та непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття
У логіці всі поняття за змістом поділяються на: порівнянні і непорівнянні.
Порівнянні поняття — це поняття, які мають спільні родові ознаки.
Наприклад, для понять «троянда» і «тигр» можна встановити спільну родову ознаку: «бути живим створінням». Ці поняття є порівнянними.
Непорівнянні поняття — це поняття, які не мають спільних родових ознак.
Для понять «музика» і «потяг» навряд чи можна знайти спільну родову ознаку. Ці поняття є непорівнянними.
Певні відношення можна встановити лише між порівнянними поняттями.
Порівнянні поняття поділяють на: сумісні і несумісні.
Сумісні поняття — це поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їх обсяги повністю або частково співпадають.
Несумісні поняття — це поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їх обсяги не співпадають.
Відповідно до цього поділу понять у логіці відрізняють типи відношень між сумісними поняттями і типи відношень між несумісними поняттями. Розглянемо їх докладніше.
Типи відношень між сумісними поняттями
Існує три типи відношень між сумісними поняттями:
♦відношення тотожності;
♦відношення підпорядкування;
♦відношення перетину.
1. Відношення тотожності
Відношення тотожності існує між поняттями, які хоча й мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.
Ще одним прикладом відношення тотожності може служити така пара понять: А — «стаття 186 Кримінального кодексу України» і В — «стаття, що передбачає відповідальність за грабіж».
Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати з абсолютними синонімами, які є різними термінами, що мають однаковий смисл і денотат (наприклад, «мовознавство» і «лінгвістика»; «правознавство» і «юриспруденція»). Абсолютні синоніми фіксують одне й те саме поняття, а для встановлення певних відношень необхідно мати, принаймні, два поняття (а не два різних терміни).
2. Відношення підпорядкування
Відношення підпорядкування існує між родовим поняттям і поняттям, що є одним з видів цього роду. Тобто йдеться про два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу іншого поняття (включається в обсяг іншого поняття, однак не вичерпує його).