МИСЛЕННЯ І МОВА

але й засобів теоретичного дослідження та пошуку істини"2.

Терміни "творчість", "творче мислення" використовуються у таких значеннях:

а)в широкому значенні — як активність суб'єкта практики

і пізнання, спрямована на зовнішній світ (об'єкт) з метою

його привласнення або зміни;

б)у вузькому значенні — як здібність людини (суб'єкта практики

і пізнання) створювати щось нове у процесі своєї діяльності.

Термін "нове" використовується в значенні "те, чого ще не було".

В сучасній літературі розрізняють сутнісно (якісно) нове та нове у

часі; об'єктивно і суб'єктивно нове3. Сутнісно (якісно) нове означає,що створюються предмети (артефакти), які виникають вперше і не мають аналога в минулому. В науці та філософії суттєва (якісна) новизна може бути тоді, коли новий результат дослідження змінює розуміння сутності речі (системи) або дає змогу інакше пояснювати предмети і явища. У цьому значенні суттєво новим у науці і філософії можуть бути програми досліджень, експериментів, певні концептуальні системи знання (системи понять), або теорії, відкриття законів та ін. Нове у часі означає, що предмети, які створюються людьми, вже мають або мали аналоги в минулому. В такому значенні звичайно згадують прислів'я: "Нове — це добре забуте старе".

Об'єктивно нове — це щось соціальне, загально значуще, тобто те, що має загальнолюдську цінність; суб'єктивно нове — це знання, відкрите людиною для себе, але вже відоме суспільтву.

У творчому мисленні діалектично взаємопов'язані логічне та інтуїтивне (логіка та інтуїція), дискурсивне і недискурсивне. Французький математик А.Пуанкаре писав: "Логіка та інтуїція відіграють кожна свою необхідну роль. Обидві вони неминучі. Логіка є знаряддям доказу, інтуїція є знаряддям винахідливості"1.

Кожна людина може бути носієм різних типів і видів мислення, характеристика яких була дана вище.

7. Особливості мислення юриста

На підставі загальної характеристики мислення людини й вирізнення його типів (різновидів), можна визначити особливості мислення юриста. Основою виникнення і розвитку мислення юриста є його конкретна професійна діяльність, яка класифікується як правова діяльність. Правова діяльність як синтез практичної і теоретичної діяльності регламентується законом (нормами права). Різновидами правової діяльності є правотворчість, правозастосо-вування, правотлумачення і т.д., а залежно від спеціалізації — слідча, судова, експертна, консультативна і т.д.

У процесі правової діяльності юриста розвивається професійна інтуїція, професійне мислення як єдність практичного і теоретичного розуму, що дозволяє більш раціонально, системно й доцільно вирішувати задачі та проблеми, які стоять перед ним.

Професійне мислення юриста за змістом визначається правом, тому його ще називають правовим мисленням.

Правове мислення здійснюється на підставі державної мови, спеціальної юридичної термінології та правових понять.1

Реальне мислення людини, яка займається будь-якою діяльністю, це єдність психічного і логічного процесів, але, залежно від специфіки дослідження, логіка абстрагується від психологічних особливостей мислення.