Складні судження

КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

“Складні судження”

Виконала студентка

Групи Ю-22

Іваночко Наталія

Викладач: Ганущак М. В.

КОЛОМИЯ’99

План

1.Пропозиційна зв’язка: кон’юнкція, дез'юнкція, імплікація, еквіваленція.

2.Заперечення судження.

3.Речення і судження.

4.Логічна структура запитань.

5.Види запитань.

6.Роль запитань у пізнанні та комунікації.

Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження “Крадіжка – це злочин” є простим судженням, у ньому наявний один суб’єкт ( “крадіжка”) і один предикат (“злочин”). Судження ж “Вирок суду має бути законним і обгрунтованим” – це судження, утворене з двох простих: “Вирок має бути законним”, і “Вирок має бути обгрунтованим”.

Більшість норм права виражається у формі складних суджень.

Складні судження поділяють на умовні та безумовні.

Умовні (імплікативні) судження – це судження, в якому відображається залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин і в якому підстава і наслідок з’єднуються з допомогою логічного сполучника “ якщо…, то…”.

Безумовні (еквівалентні) судження поділяються на єднальні, розділові, поділяючі та множинні.

В єднальних (кон'юнктивні) судженнях, на відміну від простих, наявне твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше ознак. Наприклад: “Т.Г. Шевченко – геніальний поет і талановитий майстер живопису”.

У предикаті розділового (диз’юнктивні) судження, як і в предикаті єднального вказується на дві чи більше ознак.