Т.Г. Шевченко
впливом ідей революційних демократів
* Оповідання “Два сини” українською мовою було надруковано вперше в “Основі” 1861 року
.
“Інститутка” Ідея необхідності розкріпачення селян найповніше розкрита в соціальній повісті “Інститутка”.Марко Вовчок почала працювати над повістю ще в 1858 році, коли жила на Україні. У 1859 вона читала її в Петербурзі в присутності Шевченка, Тургенева та інших культурних діячів, які позитивно оцінили твір. Закінчивши повість, Марко Вовчок присвятила її своєму ідейному натхненникові Т.Г.Шевченко.
Темою повісті є зображення тяжкого становища кріпаків та наростання народного гніву, стихійного протесту проти кіпосників. Кріпаки втратили терпіння і вже не бояться виявляти непокору.
У повісті письменниця доводить необхідність рішучої боротьби проти кріпосницького гноблення. Письменниця піднесла демократичну ідею боротьби проти кріпосництва, відобразила могутню силу народу, його прагнення до визволення, велику ненависть до самодержавно-кріпосницького гноблення.
Повіст “Інститутка” – високохудожній твір. Марко Вовчок майстерно відтворює розповідь кріпачки, користуючись для цього народними прислів”ями, метафорами, порівняннями. Дбайливо добирає письменниця відповідну народну лексику.
Ідейні й художні особливості повісті “Інститутка” дають підстави вважати її одним з найкращих творів Марка Вовчка.
Історичні повісті для дітей (казки).
Українськи твори письменниці присвячені двом великим тема – зображенню кріпосницької системи і змальовуванню історичних подій та визвольної боротьби народних мас.
До історичної тематики письменниця зверталася переважно після ліквідації кріпосництва. На історичні теми Марко Вовчок написала кілька повістей – “КармелюК”, “Невільничка”, “Маруся”, розпочала повість “Гайдамаки”. Збирала письменниця також матеріали для повісті “Сава Чалий”. Усі ці твори писалися для молодих читачів, для дітей і мали великий успіх. “Маруся”, наприклад, перекладалася за кордоном багатьма мовами.
Історичні повісті Марко Вовчок писала за фольклорними матеріалами. Вона стилізувала їх на зразок дитячих казок. Живучи за кордоном, Марія Олександрівна в листах просила Панаса Марковича надіслати їй народні пісні про Кармелюка, про Саву Чалого. Відзначаючи виховну роль казок Марка Вовчка, Салтиков-Щедрін підкреслив істотну рису героїв її казок, яка полягала в тому, що вони “з особливою гарячковістю беруть до серця всяке чуже горе” і що їх серця “закипають гнівом при всякій людській несправедливості”.
Бажання Марка Вовчка писати твори для дітей було відоме Шевченкові, і він вітав його.
ВІДЗИВИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КРИТИКИ
Творчість Марка Вовчка знайшла широкий відгук у демократичній критиці. Передові критики відзначали велике суспільне значення творів Марка Вовчка. Д.Писарєв у рецензії на “Народні оповідання” * писав:” Марко Вовчок наближається до народної поезії не тільки зовнішньою формою своїх оповідань, а й усіма своїми літературними засобами.
М.Добролюбов відзначив риси реалізму, властиві усім оповіданням Марка Вовчка, глибоке відтворення письменницею народного життя.
Говорячи про значення казок Марка Вовчка, м.Салтиков-Щедрін у журналі “Современник” підкреслював, що письменниця “просто-напросто описує яке буває тяжке життя на світі, як люди, бадьорі й сильні, пермагають це тяжке життя та як інші, теж бадьорі й сильні, знемагають під тягарем його”.