Антон Павлович Чехов

П.А.Чехов народився 17 січня 1860 р. в м. Таганрозі. Його батьку належала невеличка крамничка. Торгували в ній з 5 год. ранку до 11 вечора. Павлу Ігоровичу повинні були допомагати сини. Батько був дуже обдарованим чоловіком: любив співати, грав на скрипці, малював. Але любов і ласку в сім’ї діти бачили лиш зі сторони матері, доброї, лагідної жінки. А.П. Чехов говорив: “Талант у нас зі сторони батька, а душа зі сторони матері”. батько надав своїм синам освіту: вчились в гімназії, займалися музикою, вивчали іноземні мови. Чехову було тринадцять років коли він перший раз потрапив у театр. З того часу почалося захоплення майбутнього письменника сценою.

1876 р. батько Чехова розорився і переїхав в Москву так само як і брати які там вчилися. Антон без усяких умов залишився в Таганрозі закінчувати гімназію. Всі ці роки йому доводилося тяжко працювати. Він повинен був не тільки утримувати себе та платити за навчання, але й допомагати сім'ї, яка жила в страшній бідності Москві. Антон Павлович Чехов після закінчення гімназії переїхав у Москву. Став студентом-медиком, а невдовзі і співробітником гумористичних журналів.

В 19 років він уже утримував сім'ю. початок літературної діяльності Чехова відноситься до 80-х рр. Це були важкі часи. Розповіді молодого почали з'являтися у журналах “Осколки”, “Стрекоза”. Після закінчення медичного факультету Московського університету в 1884 р. Чехов разом із сім'єю переїхали на літо в м. Воскресенськ недалеко від Москви. Після закінчення університету він практикував у містечку недалеко від Воскресенська, а потім завідував лікарнею у Звенигороді.

До подорожі на Сахалін письменник готувався дуже ретельно. Читав книги по історії, етнографії, метрології. В серпні 1890 р. хворий туберкульозом, лікар і письменник відправився у далеку дорогу. Чехов прожив на Сахаліні 2 місяці. Не дивлячись на широку суспільну діяльність Чехов не припиняв літературної діяльності. У зв’язку з хворобою йому прийшлося переїхати до Ялти. Антон Павлович купив собі участок землі. В листопаді 1898 р. почалося будівництво і посадка дерев. Не дивлячись на тяжку хворобу, Чехов цікавився всім що відбувалося навколо. До Чехова завжди приїздити вчені, літератори, професори. В січні 1900 р. Антон Павлович отримав лист з повідомленням про те, що його вибрали в почесні академіки.

1902 р. Чехов відмовився від цього звання через те, що таке ж звання забрали у Горького, з яким він часто зустрічався в Ялті.

Великою радістю для письменника був приїзд Московського художнього театру до Криму на гастролі. Одною з перших постановок театру була п’єса Чехова “Чайка”. Рукопис п'єси він послав в Петербург, в Александрівський театр. Восени 1896 р. була постановка п'єси, але вона виявилася невдалою. 17 грудня 1898 р. відбувся перший спектакль “Чайка” в Художньому театрі. Він пройшов з феноменальним успіхом. Досі на сірій занавісці Московського Художнього Академічного театру глядачі бачать зображення чайки, яка стала його емблемою.

Весною 1904 р. здоров'я письменника різко погіршилося. Лікарі наполягали на переїзді до Боденшвейлера – німецький курорт для легеневих хворих на границі Швейцарії. 2 липня 1904 р. Чехов помер.

Чехов та Україна.

Творчість Чехова тісно пов’язана з Україною. Весною 1887 р. він подорожував по Донецькому краю. Літні місяці 1888 і 1889 рр. провів під Сумами, відвідав Гоголеві місця на Полтавщині і Харківщині. Люди і природа України зображені ним у повісті “Степ”; оповідання “Святий вночі”, “Мрії”, “Щастя”, “Козак”, “Людина у футлярі”. Захоплювався “Кобзарем” Шевченка, знав і високо цінував творчість Котляревського, Карпенка-Карого, Кропивницького та ін. Листувався з Марією Заньковецькою. Музеї Чехова відкрито в Сумах та Ялті.

Творчість Антона Павловича Чехова

«Страшная сила его таланта именно в том, что он никогда ничего не выдумывает то себя, не изображает того, чего нет на свете…»

“Острів Сахалін” – книга про життя каторжан.

“Хамелеон”, “Товстий і тонкий” – гумористичні оповідання.

“Унтер Пришибєєв”, “Учитель словесності”, “Анна на шиї”, “Іонич”, “Людина у футлярі”, “Агрус”, “Наречена”, “Дама з собачкою”, “Палата № 6”, “Будинок з безонаном”, “Дядя Ваня” – оповідання.